Миланка мріє ходити

Усмішка на її ніжному личку робить неможливе: вона уміло маскує нестерпний біль, який щосекунди викручує від напруги і голками пронизує кожен м’яз на тільці 4-річної Миланки Рабін. Це наслідок найтяжчого виду церебрального паралічу, спастичної диплегії, що безжально вражає одразу обидві половини тіла: хребет деформується, суглоби кам’яніють, затримується розвиток. Таким діткам, як Меланка, загрожує глибоке каліцтво і єдиний порятунок від нього – тривала і дороговартісна реабілітація.

Усмішка на її ніжному личку робить неможливе: вона уміло маскує нестерпний біль, який щосекунди викручує від напруги і голками пронизує кожен м’яз на тільці 4-річної Миланки Рабін. Це наслідок найтяжчого виду церебрального паралічу, спастичної диплегії, що безжально вражає одразу обидві половини тіла: хребет деформується, суглоби кам’яніють, затримується розвиток. Таким діткам, як Меланка, загрожує глибоке каліцтво і єдиний порятунок від нього – тривала і дороговартісна реабілітація.

Перейми почалися кілька годин тому, а води все не відходили. "Серце не б’ється", – закричав лікар, і Ганну терміново повезли в операційну. Шанси врятувати дитину, що задихалася в маминому животі, були мізерними – Миланку звідти дістають вже без ознак життя. На цьому світі її втримують лише апарати в реанімації, одначе організм на той час уже зазнає непоправного удару: кисневе голодування спровокувало ускладнення з боку серцево-судинної системи, органів дихання і головного мозку. За кілька день новий удар: білірубін, що раптово підскакує у немовляти, вдруге вражає головний мозок. Із пологовою Миланка їде уже із діагнозом, що супроводжуватиме її все життя – ДЦП.

Милашка, це так донечку ніжно називає мама, надзвичайно вправна: вона уже тримає голівку, перевертається на бік, сидить і повзає, а ще вміє підводитися на ніжки, якщо є опора. Це все результат виснажливих занять із лікарями, масажів і курсів реабілітацій, які постійно проходить дитя, без них її рухи були б абсолютно скутими. Та, на жаль, Миланка досі не вміє ходити, на майданчик до діток вона їздить лише у візочку і через те дуже засмучується, адже не може з ними гратися. Виправити це можуть подальші курси реабілітацій із заняттями у басейні, парафінотерапією, кінезотерапією, гідромасажами та теплолікуванням. Нині таких вартістю по 15 400 гривень треба прийти два, проте таких грошей у родини немає. Тато, злякавшись труднощів, донечку покинув, мама виховує її сама. Дохід на місяць – якихось 4 000 грн.

Єдина надія Миланки на повносправне життя – це ми з Вами. Адже лише з нашою допомогою ця сильна і перспективна дівчинка, справжній борець, зможе опанувати своє тіло і якось, принаймні ми дуже в це віримо, буде бігати з однолітками у дворі. Нині вона має на це всі шанси, треба лише трішки їй допомогти. Разом ми здатні здійснити Миланчину мрію.

ПІБ: Рабін Милана Олександрівна, 18.06.2014 р.

Місто: Київ

Діагноз: G 80.1 ДЦП, спастична диплегія, ІІ рівень GMFCS, затримка психічного та мовленнєвого розвитку, еквіноварусна установка стоп