Між дитинством і діабетом

Міланка росте розумною та допитливою, любить гратися ляльками, складати конструктори, кататися на самокаті та розмальовувати. Проте перед кожною прогулянкою, грою чи заняттям батьки спершу перевіряють не настрій донечки, а рівень глюкози в її крові, адже малеча хворіє на цукровий діабет 1 типу.

Маленька Міланка захворіла в 1 рік. На наступний день після дня народження вона опинилася в лікарні.

Це був подвійний удар для родини, оскільки у старшої донечки також цукровий діабет. І виявили його, коли старшій було півтора року. Змиритися з цим було важко, майже неможливо. Знову нескінченні проколи маленьких пальчиків, неможливість порахувати кількість з'їдених вуглеводів, щоб вколоти правильну кількість інсуліну. Все ускладнювалося ще й тим, що у Міланки була висока чутливість до інсуліну, тому його щоразу доводилося розводити фізрозчином в певних пропорціях.

Життя родини перетворилося на суцільні вимірювання глюкози крові, зважування їжі, розрахунок вуглеводів, введення інсуліну для двох маленьких діток.

Зараз Міланці 2,5 роки. Маленькі пальчики вже не витримують щогодинних замірів цукру глюкометром. А часті заміри необхідні, оскільки Міланка схильна до гіпо- та гіперглікемій, які не відчуває та не може пояснити. Цукор часто змінюється через фізичну активність, сон чи зміну настрою, і стан неможливо передбачити.

Тому безперервний моніторинг глюкози крові – це вірний помічник дівчинки. Він дозволяє попередити критичні стани, запобігти виникненню ускладнень, а дитині не зосереджуватися на хворобі, а насолодитись дитинством.

Кожен внесок допоможе забезпечити безперервний контроль глюкози, який щодня берегтиме здоровʼя та життя Міланки. Підтримайте наш збір для Міланки та станьте частиною її безпечного дитинства.