Моя ціль – стати на ноги

Іноді дітки починають боротися за своє життя прямо з моменту народження, але у випадку Вадима – життя навіть не дало йому можливість цілком сформуватися та набратися сил у маминому животику. Хлопчик народився, коли його мама Олена була лише на 6-му місяці вагітності!.. Його вага була всього 1,4 кг, дитина самостійно не могла дихати, через що Вадимчик деякий час був у реанімації. Це були надзвичайно складні дні для батьків хлопчика, мама згадує з болем: "Так важко дивитись на свою дитину, коли він лежить з трубками, безпомічний, і ти розумієш, що допомогти нічим не можеш".

І ось, небо наче посвітлішало, хлопчик набрав 2 кг ваги, їх виписали з лікарні, але на цьому складнощі не скінчилися. Батьки почали помічати, що їх дитина відстає у розвитку: Вадим не сидів і не робив те, що мають уже робити дітки у його віці. У рік йому поставили діагноз – ДЦП і рекомендували систематичне і напружене лікування, аби досягти результатів у розвитку.

Зараз Вадиму 11 років, він пройшов більше 20 курсів реабілітації, останню – завдяки благодійним внескам на проєкт, що був відкритий також на УББ. Заняття у клініці ефективно вплинули на самопочуття хлопчика, а сам Вадим займався старанно. Хлопчик ходить до школи і навчається на відмінно. Вадим уже вміє ходити під руку, що є надзвичайно великим досягненням для хлопчика! У нього є шанси стати на ноги, навчитись ходити, бігати, стрибати, грати у футбол, але для цього йому необхідні реабілітації, які зменшують тонус м’язів і дозволяють краще контролювати рухи свого тіла. Маленькими кроками родина рухається до нормального життя, але ще так багато роботи попереду…

Найближчим часом Вадимчику будуть робити операцію на ніжках, після якої потрібна буде реабілітація, адже м'язам потрібно буде відновитися і привести в тонус. Тому запланована реабілітація на 30 березня.

Допоможіть Вадиму у боротьбі за право на повноцінне життя!

ПІБ: Базько Вадим Анатолійович, 14.07.2007 р.

Місто: Баранівка, Житомирська обл.

Діагноз: спастичний тетрапарез, ДЦП