Моя ціль – стати на ноги. 2

13-річний Вадимчик уже багато натерпівся і зараз потребує допомоги. Вадимчик народився дуже слабеньким з масою 1 кг 400 г. Лікарі боролися за його життя, відразу підключили до апарату, оскільки він сам не міг дихати. Коли він там лежав, дивитися на все це було дуже боляче, безпомічний, с трубками… Найскладніше для люблячих батьків у такій ситуації – розуміння, що нічим не можна допомогти.

Це складно було пережити, але попереду стояла важка задача: зробити так, щоб Вадимчик міг розвиватися, як здорова дитина. Після виписки із лікарні батьки почали водити хлопчика в поліклініку, робити систематично масажі, лікувальну фізкультуру, потім проходили реабілітацію в різних центрах, санаторіях…

Зараз Вадиму дуже потрібна реабілітація в Міжнародній клініці відновного лікування в місті Трускавець. Вадимчика чекають на 20-й курс реабілітації… Після лікування в Трускавці у Вадима знижується м’язовий тонус, він краще ходить, тримаючись однією ручкою, іноді буває таке відчуття, що зараз Вадимчик відпустить руку і побіжить сам, без сторонньої підтримки. 2020 року Вадиму провели операцію на ніжках, у нього колінка до кінця не розгиналися. 2 місяці в гіпсах, безсонні ночі, потім знову відновлення, реабілітація. Він вчився заново стояти на ніжках, заново ходити.

Результатом сім’я дуже задоволена, але щоб Вадим знову не присів, потрібно кожні 3 місяці проходити реабілітації. Ще потрібно вкласти багато праці. Але головне, що є віра і надія на покращення. Допоможіть Вадимові потрапити на курс реабілітації!

"Я хочу зробити все можливе, щоб мій синулька ходив сам, щоб очі мого сина були завжди щасливими", – каже мама Олена.