Надія на повноцінне життя, життя без болю

Кожна мама мріє бачити свою дитину здоровою, щасливою, веселою, талановитою. Вона робить все, що б її крихітка мала змогу розвиватися, здобувала освіту, мала купу можливостей в майбутньому, але хвороба синочка урізає ці можливості. Батьки Назара роблять все можливе, щоб їх синочок став хоч трішки щасливішою дитиною. На жаль, на їхньому шляху є великі перешкоди, син має інвалідність з дитинства.

Назарчик народився на 36 тижні вагітності при стрімких пологах із подвійним обвиттям пуповиною. На 3 добу після народження через асфіксію та підвищений білірубін у крові, хлопчика направили в реанімацію. Так почався його шлях боротьби за життя. Малюк переніс зараження крові, менінгіт, сальмонельоз та стафілокок, безліч вірусних інфекцій, не набирав вагу, лікарі прогнозували, що хлопчик буде прикутий до ліжка. Але Назар – борець, справжній козак! Він довгоочікуваний син, дитина, яку  батьки роками вимолювали в Бога.

Кожна реабілітація приносить Назарчику нові навички, без неї він може втратити все те, чого вже навчився. Хлопчик лікується з народження. Жоден лікар не давав шансів на те, що синок буде розуміти людей чи щось робити самостійно. Але побачивши першу посмішку Назарчика, мама і тато зрозуміли, що потрібно боротись. Зібравшись вони почали пробувати всі можливі методики та лікування. За роки боротьби з хворобою доведено, що Назарчик має потенціал, він старається і справді доводить всім, що ДЦП – не вирок, але щоб його побороти потрібна наполегливість, віра і допомога! Благаємо, допоможіть Назару в оплаті реабілітації!

Постійні лікарні, медикаментозне лікування, реабілітаційні центри та санаторії, дали свої результати. В Назара зменшилася спастика та гіперкінези, покращився слух, розкрились долоні, він почав сидіти з маминою допомогою, його спинка зміцніла. Назар – добрий, позитивний і талановитий хлопчик, він дуже любить малювати картини, поки що з маминою допомогою, але віримо, що цей майбутній художник матиме свою галерею! Проте для цього треба навчитись самостійно сидіти, обслуговувати себе, самостійно малювати та робити інші прості звичні для нас речі. Щоб Назарчик міг і надалі розвиватися, йому потрібні реабілітації в МКВЛ Козявкіна, методика якого принесла найбільш позитивний результат і динаміку в розвитку хлопчика.

Через війну в 2022 році Назар не пройшов жодної реабілітації, і це відкинуло його назад у здобутих навичках. На жаль, родина не має можливості оплачувати 3-4 курси лікування на рік, як це рекомендують лікарі, тому благають про допомогу! Все це заради щасливої усмішки, заради життя без болю, заради розвитку їх сина і соціалізації.