Надія на життя для Вероніки

Для бабусі – єдиної в світі рідної та близької людини вона – краплинка сонячного проміння та радість життя в усіх його проявах. А бабуся для Веронічки – це все: опора, надія та шанс вижити і жити. Окрім бабці мала виявилась нікому не потрібною. Вона не говорить щодня слова «мама» чи «тато», проте в її очах продовжує жевріти вогник любові, доброти та тепла. Такий важкий діагноз – ДЦП, наслідок пологів, відмова батьків і щоденна боротьба з неймовірним болем за можливість встати на ноги.

Аж не віриться, що це все випало на долю беззахисної дівчинки. Коли крихітці було 10 місяців, від неї відмовилася мама, а у дворічному віці Вероніку покинув і тато... Єдиний опікун і надія дівчинки – бабуся Алла, якій 59 років. На жаль, з кожним роком бабуся старішає, а крім неї нема кому піклуватися про дівчинку. Саме тому бабуся взялася самостійно ставити Веронічку на ноги. Щоденні вправи, реабілітації, операції по відновленню… Безумовно, сьогодні на це потрібні не тільки час і сили, а й кошти. Саме тому бабуся Алла з Веронічкою звертаються до всіх небайдужих та просять допомогти у зборі коштів на операцію дівчинці.

У рідному місті Сумах потрібно зробити операцію за допомогою метода Ульзібата щоб дівчинка могла самостійно стояти, а далі й ходити. Також якщо зробити операцію, лікарі обіцяють, що відбудеться значне поліпшення рухових функцій, розвиток навичок самообслуговування, поліпшення зору і слуху.

“Ось уже 9 років моя улюблена і дуже важка здоров’ям онучка зі мною. Я є опікуном внучки і 9 років ми без підтримки. Всіма силами намагаюся поставити дитину на ноги, наскільки це можливо. Сьогодні реабілітації та така операція коштує дуже дорого. У простої пенсіонерки просто немає таких грошей. Я старію, хворію, а Вероніку потрібно встигнути поставити на ніжки. У свої 9 років вона ще не сидить і не ходить, але все розуміє, а її оченята сповнені любові і страждань, і просять допомоги. І допомогти їй – це реально. Лікарі кажуть, що Вероніка дуже перспективна в реабілітації, і при хорошому лікуванні вона стане повноцінною дитиною. Дуже прошу вас допомогти”, - ділиться бабуся Алла.

Добро, навіть найменше, ніколи не пропадає даром.

ПІБ: Нікітіна Вероніка Юріївна, 14.01.2007

Місто: Вінницька область

Діагноз: G80.0 ДЦП, спастична тетраплегія, в стадії відсутності пересування, в фазі лежання з контролем голови . Рухові порушення V рівня за класифікацією GMFCS. Функції руки V рівня за класіфікацією MACS