Нас не здолати!

Кирилу ледь виповнилося 6 років, а його молодшій сестричці Софійці – лише 4, як їм уже довелося зіткнутися з першими труднощами: діти залишилися без батька й матері. У Кирила – спастичний тетрапарез, ДЦП, у Софійки – синдром Дауна та вада серця. Після оголошення діагнозу Софії батько пішов із сім’ї, а мати залишила дітей напризволяще, наклавши на себе руки. Зараз діти перебувають під опікою своїх бабусь, завдяки яким діти отримали шанс на краще життя. Проте Кирилу та Софійці необхідно терміново почати проходити амбулаторні курси, а коштів на це немає. І зволікати більше не можна. Подаруймо дітям шанс на нормальне життя!

6-ти річний Кирило – лагідний, веселий хлопчик, йому подобається грати в залізницю та авторалі. Незважаючи на серйозний діагноз – спастичний тетрапарез, він вміє та любить жити. Судіть самі: народившись із допомогою щипців, з оцінкою 2 по шкалі Апгар, вже після другого курсу лікування уколами Кирило почав самостійно перевертатися на живіт, повзати, уважно реагувати на навколишній світ.

Софійка, його сестра, 2010 року народження – активна, товариська дівчинка, просто маленька принцеса. Її діагноз – синдром Дауна, вада серця, затримка психо-мовного розвитку. Проте це не заважає їй залишатися найкращою для своєї бабусі та тішити її чудовими результатами лікування. Після оголошення діагнозу Софії батько пішов із сім’ї, мама залишила цей світ, наклавши на себе руки. Осиротілі малята ледь не залишились наодинці зі своїми страшними хворобами. 

Сергієнко Кирило і Софія дійсно потребують постійного проходженні амбулаторних курсів нейрометамерної лікування в Інституті проблем болю. Тому що вже є досить успішні результати лікування: Софія почала вимовляти перші слова, звикає користуватися горщиком, прибирає іграшки, а на початку лікування дитина практично не рухалася. У Кирила почалися хоч і невеликі, але поліпшення. Ось зараз хлопчик став краще тримати і піднімати голівку, коли лежить на животику, крутить голівкою в різні боки, і трішки став стояти на четвереньках, розслабилися і відкрилися пальчики на ручках, намагається брати до рук маленькі предмети. Краще став жувати. Вираз обличчя змінився, погляд став більш осмисленим. Все показує оченятами, і бабуся вже може зрозуміти, що він хоче.

Тільки завдяки бабусям, їх терплячості та працьовитості, Кирило и Софійка отримали шанс на краще життя. Діти мають можливість лікуватися у клініці, тим самим отримувати таку необхідну для них медичну допомогу. Благодійний фонд лікаря Берсенєва планує і надалі допомагати цим малятам проводити безкоштовне лікування. Для них це довгий, але важливий шлях. Нехай Бог дасть здоров’я бабусям і дідусям Софії та Кирила, а ми зможемо спільними зусиллями допомогти досягти успіху на шляху їх одужання!

ПІБ: Сергієнко Кирило (16.04.2008 р.) і Софія (10.04.2010 р.)

Місто: Запоріжжя

Діагноз: Сергієнко Кирило – ДЦП, спастичний тетрапарез, синдром ліквородинамічних порушень, затримка психо-мовного розвитку. Сергієнко Софія – синдром Дауна, затримка психо-мовного розвитку.