"Наше щастя тривало недовго..."

Ігор – дуже довгоочікувана дитина для своїх батьків. Він народився в поставлений термін та був виписаний додому вже на третю добу. "Ми не вірили своєму щастю, але воно було недовгим…", – згадує мама Ігоря. Бо в 1-ий тиждень свого життя Ігорчик дуже мало спав, не їв і був примхливим. Через це батьки забили на сполох і досягли стаціонарного спостереження в Перинатальному центрі міста Харків, де малюк пройшов комплексне обстеження.

За результатом обстеження, в Ігоря було виявлено двосторонню внутрішньоутробну пневмонію, яку тривалий час лікували антибіотиками. Це призвело до ослаблення імунітету і згодом до багатьох патологій. З Перинатального центру розпочався довгий шлях по лікарях, численні обстеження та виявлення нових і нових недоліків у здоров'ї та стані дитини.

Ігоря поставили на облік до генетика через патології, до невропатолога через затримку розвитку, до кардіолога через порушення будови серця, до ортопеда через гіпермобільність суглобів... Ніхто не давав жодних прогнозів, відповідей на питання батьків теж не було, досі ніхто з лікарів не дав відповіді на запитання мами: "Що ж сталося з нашою дитиною? Що пішло не так?". Були лише рекомендації та лікування, а потім як вирок пролунав діагноз: "ДЦП.. "

Перший рік життя Ігор часто хворів, у нього була ще одна пневмонія та безліч бронхітів. Хлопчик був дуже ослабленим, з нестачею ваги і затримкою у розвитку, але батьки не здавалися. Вони хапалися за кожну можливість витягнути синочка з цього стану. Дотримувалися медикаментозного лікування, займалися щодня лікувальною фізкультурою та масажем, відвідували систематичні заняття в басейні та заняття сенсорною інтеграцією, курси інтенсивної реабілітації із застосуванням різних методик для покращення якості життя дитини. Це привело до маленьких перемог, Ігор зміцнів і почав набирати вагу. До 7 місяців він почав утримувати голівку, до півтора року – сидіти, на ніжки він став тільки після 2-х років.

Шлях до здорового та щасливого дитинства Ігоря триває досі, ще є над чим працювати і що виправляти.

Наразі Ігореві 7 років, у нього затримка в психоемоційному та мовному розвитку, є недоліки у фізичному стані (він не бігає та не стрибає), він не говорить і не чує на одне вухо, у нього порушена координація, дрібна та велика моторика. В Ігоря є всі шанси це виправити, він дуже перспективна, допитлива і життєрадісна дитина. Хлопчик завжди допомагає мамі в побутових справах – прибирати, прати та усіляко долучається до домогосподарських справ. Він любить подорожувати, читати книжки, збирати пазли, гратися та дбати про своїх хатніх тваринок, дивитися мультфільми, він обожнює дитячі майданчики та дитячі кімнати, проводити час та гратися в компанії діток, а ще він дуже прагне бути здоровим, як його однолітки.

Тому хлопчик постійно потребує занять і численних курсів реабілітацій, щоб не втратити набуті навички та навчитися нових, які йому просто життєво необхідні.

Сім'я Ігоря вже не в змозі самостійно оплачувати дорогі реабілітації, вони вичерпали всі свої фінансові можливості та заощадження, а пенсії та зарплати тата вистачає лише на проживання та обстеження. Тому через безвихідь фінансового стану родина Ігоря звертається до всіх небайдужих з проханням допомогти маленькому харків’янину на шляху до нових перемог у боротьбі з ДЦП!