Настя майже нічого не бачить

Насті тринадцять років, і вона майже нічого не бачить. Чотири роки тому в неї стрімко почав погіршуватися зір. Лікарі ставили діагноз – ускладнена катаракта обох очей. Треба було негайно робити офтальмологічні операції, але брак коштів у родині завадив тоді це зробити. Дитина майже повністю втратила зір.

Настя росте в складних умовах. Її виховує самотня мама, у неї ще 2 брати та 2 сестрички. Звісно, що самотужки ставити на ноги п’ятьох дітей мамі дуже складно. Грошей не вистачає хронічно. В селі, де вони живуть, жінка знайти роботу не в змозі. Їхати кудись як заробітчанка теж не може, бо нема на кого залишити дітей.

В київському "ОХМАТДИТі" лікарі запевняють, що заміна кришталиків очей поверне Насті можливість бачити. Дівчина дуже на це сподівається, бо зараз вона не може ні здобути якісну освіту, ні вести повноцінне життя. Вже чотири роки Настя навчається вдома, тільки "на слух". З усіх можливих підліткових захоплень їй доступна тільки музика. Настя проводить свій час у спілкуванні з молодшим братиком та сестричкою. До речі, сестричка, яка навчається у 4 класі, для неї і допомога, і втіха.

Потрапивши в таку біду, дівчинка щиро сподівається на одужання і повернення зору. Зараз Настя мріє після закінчення школи здобути освіту дитячого лікаря, щоб мати змогу допомагати хворим дітям.