Не хвилюйся, мамо, я буду ходити!

Мирослава – довгоочікувана та єдина дитина в сім'ї. Після чисельних спроб завагітніти, її мама майже зневірилася, але нарешті сталося диво. На УЗД було видно, що мама чекала двійню, і вона відчула безмежне щастя! Та, на жаль, життя внесло свої корективи: Мирослава народилася передчасно на 34 тижні, а її сестричка не вижила.

Вже з перших днів почалася боротьба за її життя. Коли Мирославі виповнився рік, їй поставили діагноз "ДЦП, подвійна диплегія", але ніхто не впав духом. Мирослава – справжній боєць і трудяга – тільки вперед, все переможемо!

Кожні 4-5 місяців Мирослава їздить на реабілітації, займається вдома та ходить у садочок, спілкуватися з дітками для неї саме задоволення. Вона дуже полюбляє гратися, малювати, допомагати мамі по господарству, хоч і на візочку. У свої 5 років дівчинка знає всіх звіряток, кольори, фігури, українську та англійську абетку, все показує жестами, але не може сказати словами. Дівчинка не ходить, проте має велике бажання піти своїми ніжками, ні на мить не полишає спроби стати самостійною дитиною, завжди хоче тренуватися та вдосконалювати свої навички. Також Мирослава намагається самостійно сидіти, але ці спроби дуже невпевнені.

Постійні реабілітації просто необхідні для дівчинки, і мама хоче зробити все можливе для покращення подальшого її розвитку. Тому жінка звертається до всіх небайдужих із проханням про фінансову допомогу для оплати реабілітації для її донечки.