Не уявляєте, наскільки хочу вижити!

"Мене звати Ліля. Я прожила 49 років, дуже щасливих. У мене був гарний чоловік, у мене є чудовий син. І ось рік тому помер мій батько. Сказати, що для мене це був стрес – нічого не сказати. Потім померла бабуся – друга половинка моєї душі. Залишилася лише робота – з ранку й до ночі. Чим я цікавилася, жила спогадами, та думки дошкуляли і рвали душу на частини. Ти як передчуваєш біду, але не віриш, що це може бути. І ось він – РАК".

До всього того, що я пережила, додалася ця пекельна хвороба, яка вбиває тебе повільно, а думки про неї – ще більше. І відразу все стало зрозуміло, як треба працювати, жити, любити. Люди настільки хочуть вижити, навіть не знаю як це передати словами. І я хочу, дуже хочу! Мені здавалося, я ще й половину життя не прожила, а тут лік явно не на десятки років. Проте лікарі говорять, що шанси є, і це додає надії. Я пройшла вже дві хімії, сьогодні проходжу промені, проте попереду ще довгий шлях. Я не знаю, як я впораюся сама. Точніше, я не впораюся без вас, без допомоги небайдужих людей!

Коли їздила на дачу, зловила себе на думці, що розмовляю з квітами, що з’явилися після зими. Я не знаю чи смію просити вас про допомогу, напевно це ви самі вирішите, допомагати мені чи ні, але все одно я вас дуже прошу, прошу допомогти вилікувати цю хворобу, яка виникла, як кажуть, через стрес. А так це чи ні, я навіть не знаю. Для мене зараз головне інше. Коли ти знаєш, що скоро помреш, спочатку опускаються руки, і ти не знаходиш собі місця, не віриш у це, не знаєш, що робити. Проте наскільки починаєш цінувати все, що тебе оточує, а раніше тобі цього навіть помітити не вистачало часу.

Я дуже сильно хочу жити, жити заради сина, який є моєю надією та опорою, який завжди підтримує мене та дає сил боротися. Я хочу бути здоровою та побачити своїх онуків. Зрештою – чого ще може бажати жінка у моєму становищі? Я прошу Вас – допоможіть, і я обіцяю прожити решту свого життя гідно, вбираючи все тепло і даруючи всю свою любов цьому світу та оточуючим".

ПІБ: Валігура Лілія Віталіївна, 18.07.1965 р.

Місто: Київ

Діагноз: інвазивна плоскоклітинна зроговіла орофарингеальна карцинома, з білатеральною підщелепною і шийною лімфаденопатією, Grade 1. Трізм 1 ступеня. Больовий синдром. За даними КТ без ознак віддаленого метастазування