Нитка Аріадни для Насті

Що страшніше: захворіти на рак чи осліпнути? А захворіти на рак та осліпнути? Чи розповідає Настя комусь про свої страхи, про те, як вона з ними бореться, як живе надією в повній темряві та стиснута болем? Але, якщо допомога прийде від тисяч людей, то дитина зможе забути про свої страхи!

Її дитинство можна описати трьома рядками: 10 років - гострий лімфобластний лейкоз, лікарня – терапія. 13 років - комбінований кістковомозковий і нейрорецидив, втрата зору та слуху, лікарня - антірецидивна терапія.15 років - другий нейрорецидив і тотальна сліпота, лікарня - друга антірецидивна терапія і НАДІЯ. Настя захворіла в 10 років, коли відпочивала у бабусі в Харкові. Через півроку після закінчення терапії стався рецидив. Дівчинка скаржилася на сильні головні болі, погіршення зору і слуху. Тоді лікарі вчасно не змогли діагностувати рецидив, і було упущено цілих три тижні. За цей час дівчинка повністю осліпла і частково втратила слух. Слух, на щастя, відновився, а от зір повернути не вдалося.

Але, Настя не опустила руки. Сьогодні вона вміє друкувати на комп'ютері наосліп, грати на електронному піаніно, в'язати. Після занять з психологом «ОХМАТДИТу» Іриною Вікторівною у дівчинки з'явилася жага до нових знань і вмінь. Вона мала почати навчання в школі - інтернаті для сліпих та слабозорих дітей. З'явилися плани, цілі, надії ... І раптом - знову цей страшний головний біль, що розпирає голову зсередини. «Мамо, я знаю, що це. Зі мною так вже було. Мамо, у мене РЕЦИДИВ ... »

Настя проводить рукою по лікарняній стіні, по ліжку, по тумбочці. Вона все це пам'ятає. Не хочеться згадувати, але доводиться. Вона повинна освоїти цей простір, зробити його своїм. Щоб не загубитися , щоб не злякатися. Добре, що поруч мама. Мамин голос. Це її нитка Аріадни, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, не загубитись, не боятися.

Зараз Настя проходить протирецидивную хіміотерапію. Після цього потрібна неродинна трансплантація кісткового мозку - єдина можливість курації , як написали лікарі. Такі операції проводяться лише за кордоном. Батьки розіслали запити в різні клініки Італії, Німеччини, Австрії, і тільки німецькі лікарі Університетської клініки Мюнстера відразу погодилися взятися за таку складну операцію дівчинці, що втратила зір. Крім того німецькі лікарі запропонували отримати економічну пропозицію із найсучасніших клінік Стамбулу, де під їхнім німецьким моніторингом буде зроблена така ж процедура, що й у Германії, але значно дешевше. 

Вартість лікування в Стамбулі складе 180 тисяч доларів. На УББ ми збираємо частину коштів. Це неймовірно велика сума для звичайної української сім’ї. Але, якщо допомога прийде від тисяч людей, то дитина зможе скористатись цим єдиним шансом!

Цей проєкт було відмінено, зібрана сума становить 92 740 грн. Коштами розпорядилися згідно із ППП МБФ "УББ" та рішеннями Донорів проєкту. 

ПІБ: Прокопенко Анастасія Олегівна

Вік: 29.10.1998 р.н.

Діагноз: Гострій лімфобластний лейкоз, 2-ий ізольований ЦНС-рецидив, атрофія дисків зорових нервів