Оченята Софійки благають про допомогу: 2 етап зборів

"Якими схожими бувають історії дітей, хворих на ДЦП! Часто вони народжуються недоношеними, як моя донечка, нерідко сюди додаються лікарські помилки і недбалість, а результат один – довгоочікувана дитина приходить у цей світ, а замість радості й щастя приносить своїм близьким страшну хворобу ДЦП, синонім сліз, горя, лікарень і часто – безнадії!"

Про все це думала мама 4-річної Софійки, сидячи в черзі в клініці лікаря-невропатолога Володимира Берсєнєва. Для дівчинки та її мами, як і для багатьох родин, де дитина хворіє на ДЦП, ця клініка – остання надія на одужання. Адже за 4 рочки свого життя манюня, що народилася недоношеною, пройшла близько 10 лікарень, випила гору ліків, назви яких змушують серце стискатися, годі й казати про масажі, басейн, іпотерапію тощо. Та все було марно!

І ось мама тримає Софію на руках (бо в свої 4 рочки мала не сидить) і чекає своєї черги до кабінету лікаря Берсєнєва. А насправді, з надією чекає своєї черги на одужання дитини – бо всі ми народжені для щастя.

Маленькій Софійці потрібно пройти курс реабілітації, проте мама не має коштів для оплати лікування своєї доньки. А сидіти склавши руки просто не можна! Допоможіть Софійці!

ПІБ: Луцик Софія Володимирівна, 29.12.2012

Місто: Волинська область

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, затримка статокінетичного та психомовного розвитку, натальна травма шийного відділу хребта