Особливе дитинство під час війни

Рік війни назавжди змінив мирне дитинство наших дітей на прифронтове, евакуаційне та тимчасове. В темряві та небезпеці, втрачаючи улюблені речі, вони чіпляючись за руку мами, повільно призвичаїлись довіряти новим людям, радіти тиші, поміщати свої найдорожчі в житті скарби в маленький рюкзак, що завжди поруч. 

Досвід війни надзвичайно стресовий для будь-якої дитини, а для малюків з особливостями розвитку та їхніх батьків він складніший у рази. Діти з РСА (розлади спектра аутизму) дуже потерпають від втрати звичної рутини та зміни звичного оточення. Реакцією на такий стрес може стати втрата набутих раніше навичок (мовлення, самообслуговування) та погіршення поведінки. Припинення занять із профільними спеціалістами (поведінковий терапевт, логопед) також чинить негативний вплив, бо погіршує процес розвитку дитини. 

Родина Андрійка не була в евакуації. Він пережив цей рік у рідному Києві. Центри для занять з особливими дітьми було зачинено. Мама Женя щоденно самовіддано намагалася самостійно відпрацьовувати забуті навички. Час линув, та без спеціалістів Андрійку ставало гірше. У хлопчика з’явилася самоагресія, протест, плач та біль. Після довгих пошуків супроводу, до якого би Андрійко зміг призвичаїтись, саме спеціалісти "Міжнародного центру реабілітації та нейрофізіології" почали годину за годиною відроджувати навчання Андрійка. 

Мама Андрійка виховує трьох діток сама, тому дуже потребує нашої допомоги. Для проходження корекційного курсу Андрію потрібно 13 500 гривень. Складено плани, прописано кожне корекційне заняття – шлях до одужання, повернення в щасливе дитинство та віра в майбутнє Андрійка за допомогою сотень щирих сердець наших невтомних благодійників, завдяки кожному з нас, знову – крок за кроком повернеться до свого звичного дитинства.