Перші кроки для Максимчика. 4

Мельник Галина – мама, що виховує сина Максима з діагнозом ДЦП, що заважає хлопчику повноцінно розвиватись поряд з ровесниками, насолоджуватись теплими весняними днями у школі та улюбленими дитячими розвагами під час літніх канікул. Максим вчиться ходити і бігати після операції з підрізання сухожиль на ніжках. Перші самостійні кроки Максиму вдалося зробити лише у 10 років. І тепер для десятирічного хлопчика це не просто діагноз, а випробування та важка щоденна робота над собою.

На консультаціях у невролога та ортопеда було вирішено, що операція зпідрізання сухожиль на ніжках є необхідною, щоб у подальшому поставити хлопчика на ноги. Сім’я власними силами зібрала необхідну суму, і операція пройшла успішно, проте тепер отриманий результат потрібно закріплювати курсами післяопераційного реабілітаційного лікування. Грошей на нього катастрофічно не вистачає, специфіка хвороби сина потребує постійного догляду, і у мами немає можливості працювати.

Завдяки Українській Біржі Благодійності та добрим людям, котрі відгукнулися на прохання про допомогу, вдалося зібрати 12 500 грн на перші післяопераційні курси лікування хлопчика, за що Максим та Галина Валентинівна, мама хлопчика, безмежно вдячні (попередні проєкти тут).

"У червні 2016 року Максим зробив свої довгоочікуванні кроки, їх було аж 12. Мене переповнювали емоції... були сльози радості... Я не могла навіть говорити...", – розповідає Галина Валентинівна. Зусилля лікарів, мами хлопчика та Максимчика не були марними: наразі він намагається самостійно ходити, і в нього це виходить. Його давня мрія – катання на велосипеді – почала втілюватись у життя: кожного вечора Максим сідає на велосипед і проїжджає кілька кругів навколо школи.

Лікування потрібно було б продовжувати, щоб закріпити успіх та "крокувати" далі, проте брак коштів створив вимушену перерву терміном на сім місяців на шляху до повного одужання Максима. Тільки у лютому 2017 року для родини вдалося зібрати кошти і пройти реабілітаційне лікування у медичному центрі "Апіс-Меліфіка" в м. Хмельницькому, але цього замало після тривалої перерви. Максим росте, йому все важче і важче тримати координацію руху, саме тому потрібно постійно проходити реабілітаційне лікування, щоб досягти тих великих успіхів, до яких прагне родина та сам хлопчик.

Максим та його мама дуже пишаються спільними успіхами у боротьбі з недугою, але не хочуть зупинятися на досягнутому і готові працювати далі, щоб повністю відновити роботу ніжок. Для закріплення позитивної динаміки одужання хлопчику необхідно пройти черговий курс реабілітації, на який цього разу необхідно вже 7 500 грн.

Максимчик вірить у власні сили і просить, щоб і Ви повірили у нього та фінансово підтримали його на шляху до повного одужання! Перші кроки до успіху вже зроблено, допоможіть Максиму подовжити рух вперед та подаруйте можливість крокувати самостійно!

ПІБ: Гвоздь Максим Миколайович, 25.11.2006 р.

Місто: Славута, Хмельницька обл.

Діагноз: ДЦП, спастичний парапарез