Перший крок Володимира

Володимир народився на 39-му тижні шляхом кесаревого розтину. Малюк був дуже слабким, мав труднощі з годуванням та не набирав вагу. Батьки майже рік шукали причину його загального ослаблення: він пізніше за однолітків почав тримати голову та сідати.

Після початку повномасштабного вторгнення сім’я була змушена виїхати до Португалії. Там тривали обстеження, однак відповіді так і не знайшли. Лише повернувшись в Україну, в "Охматдиті" лікарі поставили точний діагноз – синдром Прадера-Віллі, що виник внаслідок спонтанної генетичної мутації.

Парадокс цього діагнозу полягає в тому, що спочатку дитина дуже слабка й не може їсти, а з віком – навпаки: не може зупинитися, постійно відчуває голод, виникає ризик ожиріння.

Зараз Володимир ще не ходить самостійно, але вже намагається робити кроки з підтримкою мами чи тата. Якщо колись у нього не вистачало сил навіть тримати ложку, то сьогодні він демонструє значний поступ. Батьки вірять, що хлопчик обов’язково піде своїми ніжками.

Для цього необхідна постійна реабілітація, адже саме вона дає шанс на повноцінне життя. Кожна підтримка наближає Володимира до його перших самостійних кроків.