Петро Григорович потребує лікування

Про себе Петро Григорович говорить так: "Був здоровий чоловік, любив ходити і все робити, а зараз тільки дивлюсь". Він народився у сім'ї колгоспників. Батько працював на сіялці у колгоспі, був передовиком. А мама у ланці – сапувала льон та хміль. Сім’я була велика: семеро діток, троє хлопців та четверо дівчат. Петро був четвертою дитиною у сім’ї.

Після закінчення 10 класу Устянської середньої школи разом із атестатом про середню освіту отримав і посвідчення на керування трактором. Далі була служба в армії, 2 роки і 2 місяці. Петро проходив військову службу у Самарканді, на кордоні з Афганістаном. Відслуживши в армії, хлопець повернувся додому і влаштувався на роботу у Межиріцьке ПМК- №179. Одружився, разом з дружиною виховали 5 дітей: два сини і три доньки. Діти вже дорослі, мають  свої сім’ї. У Петра Григоровича вже 8 внуків! А у жовтні  родина очікує народження 9 внука.

Тривалий час Петро  працював трактористом у своєму колгоспі. Та згодом роботи не стало. Він побув вдома трохи, але не звик сидіти без діла і подався на заробітки до Києва, влаштувавшись різноробочим. Він став відчувати, що втома бере, додалась  задишка, не міг спати. А перед Новим роком стало геть недобре. І настільки, що Петро Григорович, приїхавши додому, потрапив до лікарні. У Корці пройшов обстеження, які показали, що в обох легенях є рідина. Більше двох тижнів тоді провів чоловік на лікарняному ліжку. Пройшов ще обстеження, які показали, що Петро Григорович переніс інфаркт. "Сам я не відчував нічого такого, – розповідає чоловік. – Була втома, сил не було, важко дихати". Після короткого перепочинку вдома знову потрапив до лікарні, вже майже на два місяці…

Зараз йому важко ходити. "Пройти 200 метрів не можу, ноги відбирає і задихаюсь. Нічого не можу робити", – жаліється чоловік.

Для підтримки роботи хворого серця лікар призначив Петру Григоровичу прийом препарату "Плавікс". За станом здоров’я чоловік не може працювати. Він просить підтримки у небайдужих людей.