Підтримаємо лікування дівчини

Мама народила Олю у віці 45 років. Дитина була для неї, як подарунок долі. Мама раділа кожному її новому вмінню, кожному кроку, кожному слову. Жінка дякувала Богу й долі, що подарували їй такий скарб. Оля була чудовою дитиною. У дошкільні роки вона знала багато віршів та пісень. Коли пішла в перший клас, записувалась на різні гуртки та з задоволенням займалася танцями, малюванням, бісероплетінням, відвідувала драматичний гурток та заняття англійської мови.

Але в 9-річному віці Оля почала втрачати вагу, багато пити, стала млявою та втратила апетит. Її стан тільки погіршувався, і тоді мама самотужки повела доньку в поліклініку на здачу аналізів. Там Оля почула страшний діагноз – цукровий діабет, тип 1, важка форма, глікемічний контроль з високим ризиком для життя. І відтоді життя Олі змінилося на 100%. Постійний контроль рівня цукру в крові понад 10 разів на добу, дієта, харчування по графіку, на кожен прийом їжі потрібно колоти інсулін. Оскільки підшлункова дівчинки не виконувала свою функцію, то інсулін потрібно було вводити по 5-6 разів на добу. 

Потроху життя Олі почало налагоджуватися. У школі всі ставилися з розумінням, однокласники у всьому підтримували дівчинку. Наразі Оля навчається на третьому курсі коледжу за професією "перукар-візажист". Мама робила і робить все можливе, щоб у доньки не було серйозних ускладнень. І, дякувати Богу, за 9 років хвороби вона відчуває себе повноцінною дитиною. Мама працює продавчинею і виховує доньку самостійно. Вона не може постійно забезпечувати Олю сенсорами безперервного контролю рівня глюкози, проте намагається хоч раз на три місяці купувати сенсори, щоб дати пальцям дівчинки загоїтися. Олі потрібна допомога.