Пліч-о-пліч – двоє: брат і сестра

Олександр та Анжеліка. На двох – одна мама, на двох – загальне дитинство. І один діагноз – теж на двох.Пліч-о-пліч – двоє: брат і сестра. І муковісцидоз. "Садок, школа, заняття танців – для Анжеліки, спорт – для Саші, англійська, розбиті коліна... Все як у всіх, тільки хворіли частіше, ніж інші діти, – згадує їхня мама. – У Анжеліки першої розвинулося загострення хвороби, і в 2001 ми поїхали в "ОХМАТДИТ". Там і поставили діагноз, відразу обом. Для дітей почалася боротьба за життя". Боротьба пліч-о-пліч.

 
Анжеліці 24, вона люблю коней і верхову їзду, захоплюється аніме, їй дуже цікава Південна Корея і її культура, і вона мріє колись там побувати. Любить ходити з братом на річку плавати, любить читати, слухати скрипаля Девіда Гаррета, любить тварин, а найзаповітніша її мрія – мати кошеня – нещодавно збулася! Подарували пухнастий клубочок на ім'я Тимоха, і в дівчини з'явився ще один друг. От лише хворіти вона не любить, і хоче якнайшвидше одужати та здійснити всі свої плани, а їх так багато!

Її брату Олександру – 27. Нарівні зі звичайними дітьми відходив в садок і школу, а потім закінчив технікум, потім працював. За життя – веселун, жартує навіть на лікарняному ліжку. Любить слухати музику, дивитися детективи, відпочивати на природі разом з родиною та друзями. Просто не може сидіти без діла! Каже: "У мене від неробства починається ломка". Але в 2012-му трапився пневмоторакс (розрив легені), стан його здоров'я різко погіршився, і Саша не зміг ходити на роботу. Переживає, шукає собі заняття... Але і вдома не сидить без діла: дуже любить готувати, виховує сина, піклується про домашніх тварин... Так-так, у Сашка – своя сім'я. Оля, його дружина, складного діагнозу Саші не злякалася і довірила йому не тільки себе, але і однорічного сина – Владик у татові душі не бачить, і Саша робить все, щоб тато у сина був якомога довше.

Вдома у брата з сестрою – цілий зоопарк: папуга, хом'ячок, кіт і вірний друг Бара! Довго виношували свою мрію, але якось не було часу доглядати за собакою, а зараз це стимулює до повноцінного життя і допомагає не зациклюватися на хворобі як Анжеліці, так і Сашку. Проте хвороба сама не відступить.

Муковісцидоз – генетичне захворювання. Його неможливо вилікувати, але щоденне лікування дозволяє значно продовжити життя і поліпшити її якість. Креон і Пульмозім – обов'язкові щоденні ліки. Сьогодні у Саші та Анжеліки під час загострень з'являється задишка, серце калатає частіше, людина починає задихатися. Сьогодні братові та сестрі вже потрібні кисневі концентратори – апарати, які з навколишнього повітря виділяють чистий кисень і подають хворому через спеціальні трубочки. Вони допоможуть загальмувати розвиток хвороби, і брат із сестрою не будуть задихатися.

Допоможемо їм жити та втілювати свої мрії, адже їхнє щастя залежить саме від кожного з нас!

ПІБ: Мухтасарова Анжеліка Олександрівна (10.12.1989 р.) і Мухтасаров Олександр Олександрович (04.06.1987 р.)

Місто: Олександрія, Кіровоградська область

Діагноз: Анжеліка: муковісцидоз з панкреатичною недостатністю, тяжкий перебіг. Емфізема легень. Плеврофіброз. Бронхоектатична хвороба.

             Олександр: муковісцидоз з панкреатичною недостатністю, середньо-тяжкий перебіг. Емфізема легень. Плеврофіброз. Бронхоектатична хвороба.