По той бік почуттів

Яскраве світло ріже очі, нестерпний запах не дає дихати, а від гучного звуку розколюється голова. Органи почуттів напружені до межі. Єдине бажання – щоб усе це скоріше закінчилося. Що це? Ми на мить поринули в почуття людей з аутизмом. Вони гостріше відчувають світ, тож їх потрібно навчити жити разом із нами.

Одного звичайного дня Михайлик різко змінився. На місці безтурботної дитячої усмішки виникли нескінченні істерики й занепокоєння. Хлопчик цілий день плакав, а вночі не спав. Перестав гратися іграшками й відгукуватися на своє ім'я. Єдине, що цікавило Михайлика, – це їжа. Він готовий був їсти безперервно, ніяк не наїдаючись.

Обстеження показали, що в Михайлика розлад аутистичного спектра. У цьому стані дитина "йде в себе", забуває всі раніше набуті навички. Взаємодія з навколишнім світом стає для неї неймовірно складною. Щоб Михайлик остаточно не закрився, йому потрібні регулярні заняття зі спеціалістами. Головне завдання реабілітації – навчити його розрізняти емоції, контролювати свій настрій, допомогти йому освоїти елементарні навички самообслуговування.

Вже через два місяці після реабілітації хлопчик почав виглядати зі свого кокону. З'явилася зацікавленість в очах. Вправи з балансуючою дошкою стали приносити задоволення, а музичні іграшки та м'ячик – викликати інтерес. Малюк знову навчився підніматися по сходинках і стрибати, став відгукуватися на своє ім'я! Михайлик почав розглядати себе в дзеркалі й розуміти, що бачить власне відображення, а не просто рухливий об'єкт.

Аби не втратити досягнуті результати й адаптуватися до звичайного життя, Михайлику потрібно постійно проходити реабілітацію. Без регулярних занять на нього чекає крайній ступінь самоізоляції й нульові навички з самообслуговування.

Ми відкриваємо збір на 65 корекційних занять. Ми впевнені, що вони наблизять Михайлика до омріяного здорового життя!