Подалі від білих халатів

Коли в Маріуполі стали часто лунати пострiли, сім'я Удовиченко переїхала від війни до свекрів в Дружковку. Життя Артема, Вікторії й трирічного Альоші стало налагоджуватися, а цієї осені в подружжя з'явився ще один малюк. Але Віка недовго насолоджувалася роллю мами немовляти – старшому синочкові раптово поставили діагноз: гострий лімфобластний лейкоз. Новонароджений залишився з бабусею й татом, а Вікторія вирушила до Дніпра – рятувати Альошу.

Альоша – на диво доброзичливий і ласкавий хлопчик. Він дуже любить позувати для фотографів, але коли я вперше прийшла до нього в палату, зняти його не змогла – Альоша плакав і ховав обличчя у мами на грудях. Тому що на мені була маска. У масках ходять лікарі, а я тільки потім дізналася, що при вигляді лікаря малюк починає тремтіти й істерично плакати...

Альоші 3 роки. Одного разу в гостях йому стало погано, посиніли губи, запалилися лімфовузли. 28 жовтня в хлопчика діагностували лейкоз. Тепер малюк живе в лікарняній палаті й постійно терпить біль від уколів, крапельниць, катетерів. Зараз йому дуже важко. Й страшно уявити, як важко доводиться мамі, яка мала відмовитися від грудного годовування й спілкування з новонародженим сином.

Полюбити молодшого братика встиг і Альоша, він страшенно сумує й часто про нього запитує. Сім'я зможе поєднатися тільки після закінчення стаціонарного лікування – а це довгі місяці.

Сучасні препарати дозволяють одужати 85% дітей з лімфобластним лейкозом. Але кожен курс обходиться в десятки тисяч гривень, і в Альошиних батьків катастрофічно не вистачає коштів: через переїзд тато втратив основну роботу й тепер працює на будівництві.

Батьки в розпачі й звертаються до нас з вами за допомогою. Ми віримо, що ви не залишите Альошу в біді, й настане день, коли всі жахи лікарні будуть далеко позаду, й хлопчик перестане боятися білих халатів. Будь ласка, підтримайте дитину!

 

ПІБ: Удовиченко Олексій Артемович, 19.07.2013 р.

Місто: Маріуполь, Донецька обл.

Діагноз: Гострий лімфобластний лейкоз