Подаруймо Дарині диво

Кожен з нас щодня, щохвилини робить самі звичайні рухи: стоїть, ходить, сідає, повертається, говорить і не помічає в цих діях нічого особливого. Для звичайної дитини навчитись тримати ложку, самостійно їсти та пити видається легко та вчасно. А особливим діткам з ДЦП це дається з неймовірними зусиллями, лише після регулярних реабілітації та постійного лікування. Ось і Даринка отримує ці вміння лише після наполегливих вправ. І вміння самостійно ходити – це справжнє диво, яке так прагнуть отримати Даша та її родина!

Історія Дарини схожа на десятки подібних історій діток з ДЦП. Дівчинка народилась семимісячною. Від самого народження Даша звикла терпіти біль, мабуть, тому майже ніколи не плаче. Терпить, бо відчуває, знає, що рідні та лікарі намагаються їй допомогти, підняти її на ноги.

Мама дівчинки зізнається, що позитивний результат приніс лише один курс реабілітації в Міжнародній клініці відновного лікування в Трускавці, який дівчинка пройшла 2012 року. Даша повернулась із новими вміннями: стояти без підтримки та пити з кружки. Лікарі налаштовують маму, що нові навики треба закріплювати. І для цього сім’я намагається регулярно проходити курси реабілітації. Але це надзвичайно затратно по фінансах для родини, де працює лише тато.

Родина використовує всі можливості для того, щоб знайти кошти для лікування і реабілітації Даринки. Лікарі постійно наголошують на тому, що вся їхня робота може бути марною, якщо батьки не борються за свою дитину, не приділяють їй належної уваги. Те саме зі свого боку ми можемо сказати відносно того, як допомагають люди. Люди в нас дуже добрі, вони обов’язково відгукнуться і допоможуть, але тільки якщо батьки йдуть вперед. Свого часу мама Дарини опанувала інтернет, аби мати можливість збирати кошти в соцмережах. Група Даші об’єднала багато небайдужих людей, які щиро переживали за дівчинку.

Батьки Дарини мріють, що дівчинка зможе ходити сама, без підтримки. Важко уявити скільки зусиль вони докладають для цього. З вірою в свою донечку мама каже: «Наша Дашуля може ходити сама. Це і лікарі говорять, тільки дива не стається. Добрі люди, допоможіть нам здійснити це диво!»

Ім’я: Мичка Даша, 8 років

Місто: Рівненський р-н, с.Городище

Діагноз: Дитячий церебральний параліч