Покинутий, але сильний. 3

Кондратенко Вова живе з татом і старшим братиком, але без мами – жінка покинула сім’ю, коли хлопчики були зовсім маленькими. Вихованням синів і лікуванням Володі – адже хлопчик хворіє на ДЦП і синдром ліквородинамічних порушень – займається тато. Але без підтримки небайдужих людей чоловікові не впоратися.

Історія хвороби Вовчика розпочалася з передчасного народження, кесаревого розтину, гіпоксії і гемангіоми. Потім був перинатальний центр і діагноз, який вмістився у три літери, але із яким хлопчик бореться усе своє життя, – ДЦП. Систематичні реабілітації у спеціалізованих центрах покращують стан здоров’я Вови, проте їх вартість завелика для тата, який самостійно виховує двох дітей.

З вашою підтримкою, дорогі донори, Вова відвідав уже два курси лікування. Якщо перед першим курсом хлопчик практично не рухався і постійно лежав, із звуків, які можна було розібрати, тато чув лише плач, то після другого курсу реабілітації Вова перетворився на в’юнкого непосидючого хлопчика із усвідомленим поглядом, який взаємодіє і цікавиться навколишнім світом.

Лікарі також відзначають покращення у стані здоров’я Вовчика: він став спокійнішим, почав самостійно їсти ложкою, ходити на горщик, перебирати ніжками в ходунках і самостійно вставати, підтягуючись на перекладині. Хлопчик почав цікавитися іграшками, у його мовленні з’явилися нові звуки. Результати цього маленького бійця вражають. Проте без систематичних реабілітацій всі вміння можуть зійти нанівець, тому припиняти лікування Вови не можна. 

Допоможіть Вовчику пройти новий курс реабілітації!