Полегшимо життя Насті

Усе почалося ще в лютому 2022 року, але мамі здається, що все було як вчора… За 2 дні до дня народження Насті мама ще узгоджувала з татом меню святкового столу, шукала рецепт неймовірного меренгового тортика у вигляді цифри 2. Це були останні щасливі моменти до того, як лікарі виявили у дівчинки хворобу. Потім усе було, як в тумані: "швидка", лікарня й страшні слова лікарів – цукровий діабет. А через два дні вперше у своєму житті родина почула страшні звуки сирени – почалася повномасштабна війна! Так розпочався шлях боротьби Насті та її родини, шлях пізнання та прийняття нових реалій їх життя.

Зараз Настюші 5 років. Дівчинка народилася другою дитиною в сім’ї, її братик на 11 років старший. У родині ні в кого не було цукрового діабету. Настя швидко розвивалася розумово, переганяючи своїх однолітків, рано почала говорити, от тільки фізично дуже швидко втомлювалася. Дитині робили всі щеплення, вона за графіком відвідувала всіх лікарів, ніхто нічого не підозрював. Аж поки у дівчинки не з’явилися всі ознаки цукрового діабету 1 типу – дитина дуже багато пила, у неї з’явилися червоні щічки, вона схудла і зовсім не мала енергії.

Настя – комунікабельна, розумна і кмітлива. З будь-якою іграшкою вона вигадає такий сценарій гри, що навіть дорослі не вигадали б. Дуже любить співати, має гарний голос і знає багато пісень на пам'ять. Має кицю, любить за нею доглядати, годувати, чесати, співати їй колискові. Чекає, коли скінчиться війна, і мріє побачити море.

Батьки довго звикали до діагнозу доньки, вивчали матеріали, щоб зрозуміти, як з цим жити. Вони намагаються робити все, щоб їх дитина правильно та збалансовано харчувалася, тому що саме від харчування залежить рівень цукру в крові. В садочок Настюшу поки не приймають, бо мало хто хоче брати на себе відповідальність за її здоров’я та життя. Через це мама не може вийти на роботу і знаходиться з дитиною цілодобово. Рівень цукру в крові може різко впасти, і потрібно дуже швидко зорієнтуватись, щоб підняти його, щоб не допустити появу гіпоглікемії або коми. З сучасними сенсорами життя Насті могло б на багато стати легшим, але на них потрібні чималі кошти. Мама Насті звертається за допомогою, бо самі вони не можуть забезпечити правильне лікування доньки.