Попереду у Марини тривале лікування

"Знову дорога, знову дощ, як на самому початку лікування... Їдемо до Києва, до гарного міста – столиці нашої країни. Але краще б, мамо, ми їздили б з тобою з іншого приводу...", – каже Марина, дивлячись блакитними та сумними очима у вікно вагона поїзда "Маріуполь-Київ". Кожні 2 тижні вони з мамою їдуть до київського Інституту раку на чергове лікування.

Ще зовсім недавно, у червні, Марина закінчила Запорізький державний університет політтехніки, факультет міжнародного туризму та управління персоналом. Дівчина дуже добре знає англійську мову, це допомогло їй не лише вступити до ВНЗ, а й перемогти у конкурсі відбору студентів на проходження навчальної практики у Туреччині, Польщі та Кіпрі. Окрім навчання, Марина захоплювалася сучасними танцями. Вона з дитинства танцювала у групі підтримки та виступала, їздила до інших міст України.

Марина має мрію: заробляти гроші за своєю спеціальністю і відкрити своє турагенство. Але в липні перед 20-річною дівчиною спалахнуло "червоне світло". Всі її мрії, цілі, бажання – все зупинилося... Два місяці Марина проходила обстеження, два місяці все ще сподівалася на краще, хоча деякі лікарі вже передбачали онкологію з аналізу. Все залишилося у вчорашньому дні. Почалося нове життя – низка лікарів, операція, лікарні. Діагноз: "лімфома Ходжкіна" або "лімфогранулематоз" перекривав дихання, грудкою підбирався до горла. Їй здавалося, що вона вже ніколи не буде колишньою. Не будуть колишніми її життя, мрії, цілі. Що їй не пощастило. 

Це онкологічне захворювання можна вилікувати в 90% випадках, але лікування буде довгим і непростим. Марині необхідно навчитися жити з цим для того, щоб рухатися далі, проходити тривале лікування хіміотерапією. Кожні два тижні – "хімія", ПЕТ КТ, аналізи, уколи для підвищення лейкоцитів та відновлення організму після хіміотерапії. На все це потрібні чималі суми, тому ми розпочинаємо збір коштів на лікування Марини.

Підтримайте дівчину, попереду в неї тривале лікування!