Попри діабет Марія не покидає спорт. 4

Марійка дуже добра, щира та чуйна дівчинка. Від початку повномасштабної війни вона разом із мамою займається волонтерством. Її старший брат у перші дні війни добровольцем став на захист України, а Маша допомагає йому та іншим військовим: збирає посилки, готує домашні смаколики й вкладає у кожен пакунок частинку своєї турботи.

Та вже два роки сама Маша щодня веде боротьбу з цукровим діабетом 1 типу. Це означає постійні інʼєкції інсуліну, суворий контроль харчування та десятки перевірок рівня глюкози протягом дня.

Попри всі труднощі, Маша не опускає руки. Вона займається спортом, адже рух дуже важливий для її здоровʼя. Щоправда, під час фізичних навантажень рівень цукру нерідко різко знижується. Тоді дівчинка швидко з'їдає цукерку та тішиться, що хоча б зараз може з’їсти солодощі.

На жаль, сьогодні мама не має можливості самостійно купувати сенсори безперервного моніторингу глюкози. А для Маші це життєва необхідність. Саме сенсор дозволяє цілодобово контролювати рівень цукру, вчасно попереджає про небезпечні коливання та дарує дитині більше безпеки.

Завдяки сенсорам Маша зможе спокійно відвідувати підземну школу, займатися спортом, плавати в річці та жити активним дитячим життям без постійного страху пропустити небезпечне падіння чи підвищення рівня глюкози.

Просимо вас підтримати Машуню. Кожен внесок – це не просто допомога у придбанні сенсорів. Це можливість для дівчинки навчатися, займатися улюбленими справами та щодня почуватися у безпеці.