Попри все Степан радіє життю і вірить в найкраще

Степан народився в Донецьку – місті шахтарської слави та троянд. Хлопчик з’явився на світ трішки заздалегідь, на два місяці раніше терміну, визначеного лікарями, 9 квітня, напередодні дня святого Стефана. А коли мама побачила, що дихальний апарат, до якого малюк був підключений, має назву "Стефан", то питання з ім'ям новонародженому було остаточно вирішено.

У віці 3,5 роки лікарі діагностували Степану важку форму діабету 1 типу. Мама навчила його реагувати на низькі цукри. І коли хлопчик їх відчував, то казав сигнальне слово "бум-бум". В школу Степан пішов у 7 років, тому що був дуже маленьким і весь час відставав від однолітків на 2 роки за фізичними показниками. Свій перший клас він закінчив в Донецьку, в 2014 році. А вже в червні останнім поїздом родина виїхала до Львова.

Нові друзі, нова школа, нові лікарі, нове місто. Перші роки вони часто згадували свій дім, свій край. Дуже раділи, коли з Донецька передавали деякі улюблені речі з їх дому. В Степана є старший брат Марко. Тато з ними не жив, а потім помер, десь далеко. Тому брат для нього – найрідніша людина та порадник.

Наразі Степан закінчує 11 клас та готується до вступу до ВНЗ. З 5 років й донині він займається англійською мовою. Багато читає. В дитинстві прочитав всього Нестайка, Гаррі Поттера, Ліндгрен, Нестлінґер. Любов до української мови в хлопця з’явилася ще в Донецьку, з гуморесок Газового та "Пригод в Лісовій школі" Нестайка. А в чотирнадцять він вже прочитав "Три товариші" Ремарка та "Тев'є-молочара" Шолом Алейхема. Зараз у його рюкзаку "Мистецтво війни" Сунь Дзи та Берсерк.

Степан має широке коло інтересів. Любить слухати реп та рок і мріє про електрогітару. Цікавиться історією та новинами в Україні та світі. Знаю багато про Америку. Це ще одна його мрія – поїхати в США, подивитись на все, про що знає, своїми очима.

Його життя суттєво ускладнене хворобою. Хлопцю постійно треба приймати ліки, відвідувати лікарів, слідкувати за рівнем цукру. Але він радіє своєму життю. Сподівається на те, що нарешті настане мир в нашій країні і на те, що винайдуть ліки проти цукрового діабету, які зможуть зупинити цю хворобу і не дадуть їй прогресувати.

Його родина складається з нього, мами та 80-річної бабусі. Фінансове становище цих людей дуже важке. У Львові вони орендують квартиру, бо своя залишилася в Донецьку. Оскільки вони переїхали ще в 2014 році, то не підпадають під програми допомоги міжнародних організацій. Фактично весь бюджет родини складається із доходів мами та зовсім малих пенсій Степана та бабусі. Жити та лікуватися в такому становищі їм майже неможливо. Допоможіть Степанові із лікуванням!