Посмішка попри біль

Дорогі друзі! Якщо Ви читаєте ці рядки, то Ви невипадкові люди в житті Артема! Значить, Вам небайдужа доля єдиного сина мами – Пономаренко Галини. Розповіла нам Галина про свого сина Артема небагато. Хлопчику вже 18 років. З народження у хлопця важка форма ДЦП, мікроцефалія й епілепсія – це якщо коротко. Але цього цілком вистачить, щоб дитина була з народження у важкому стані, як пророкували лікарі. Та наполегливий характер батьків хлопчика і немислима тяга до життя у Артема зробили дуже багато.

Всі роки життя Артема були наповнені постійними реабілітаціями та різними методиками лікування для його розвитку. Сім'я докладала максимум зусиль для того, щоб Артему стало легше. Пройдено багато – від дорогого постійного медикаментозного лікування і постійних реабілітацій до операцій. Як результат, зараз у Артема помічається великий прогрес.

Всі роки, поки Артем ріс і боровся, сім'я справлялася з труднощами самотужки, ні разу не звертаючись за допомогою. Але в 2014 році помер батько Артема, який постійно підтримував сина, був опорою. Мамі хлопчика стало дуже складно, і зараз вона просить допомоги у нас з Вами! Повірте, підтримувати і лікувати таку важку, вже досить дорослу дитину мамі самій просто не під силу! Ми вдячні всім і кожному зокрема за Ваші добрі серця! Ми дуже сподіваємося, що разом ми зможемо допомогти цій родині!

ПІБ: Корольков Артем Едуардович, 03.01.2001 р.

Місто: с. Медичне, Дніпропетровська обл.

Діагноз: ДЦП, спастична тетраплегія, мікроцефалія, атрофія головного мозку, симптоматична епілепсія, олігофренія, рухові порушення IV рівня