Право на вільний рух. 2

Передчасне народження спричинило у Марійки розвиток дитячого церебрального паралічу. Відтоді вона щодня бореться за вільний рух та життя без болю.

Зараз Марійці тринадцять років. Вона не ходить та може сидіти лише з підтримкою. Проте із задоволенням навчається та з нетерпінням чекає на свою вчительку. Дівчинка майже не розмовляє, але активно спілкується жестами. Тому дуже важливо, щоб її пальчики не стискалися в кулак, а ручки залишалися рухливими. Це допомагає їй виконувати завдання, малювати та висловлювати свої думки.

Через ДЦП Марійка страждає від спастики – неконтрольованого напруження м’язів, яке спричиняє біль. Масажі та лікувальна фізкультура значно покращують її стан, знижують м’язовий тонус та роблять рухи вільнішими. Масажі Марійці робить її сестра Дар’я – студентка медичного університету. Так сестри підтримують одна одну: Дар’я здобуває практичний досвід реабілітолога, а Марійка почувається краще.

Щоб зменшити спастику та біль, Марійці необхідно декілька разів на рік проходити курси реабілітації. Ми прагнемо зібрати кошти на один із таких курсів у клініці Козявкіна. У більш-менш спокійному Трускавці вона зможе відновитися не лише фізично, а й психологічно. Адже через вибухи та постійні сирени в Запоріжжі дівчинка постійно збуджена.

Разом ми можемо покращити життя Марійки – допомогти їй жити без болю та тривоги!