Рух – запорука життя

Раніше дитину з дитячим церебральним паралічем вважали інвалідом. Тепер таку дитину вважають особливою. Маленький Олежко – інвалід чи надзвичайна дитина!? Чи залишається діагноз ДЦП в 21 столітті вироком на все життя? Допоможемо хлопчику з ДЦП подолати хворобу!

Восьмирічний Олежко з Хмельниччини, мріє самостійно ходити до школи, сидіти за партою, вчитись читати та писати, дізнаватися щодня щось нове. Тепер мрія для нього - на відстані кроку. Адже ДЦП в наш час – це не приречення. Пошкоджені від гіпоксії клітини головного мозку відновити не можна, але їхні функції, при створенні відповідних умов, можуть виконувати інші клітини.

Мама Олежки не впала духом, а звернулася у відповідні лікарні та реабілітаційні центри. За свій юний вік хлопчик уже переніс декілька операцій на ногах, операцію на очах, операцію по видаленню грижі. Завдяки саме такому інтенсивному лікуванню Олежко вже може самостійно сидіти та їсти.

Не секрет що сама лише медицина майже безсила в боротьбі з ДЦП. Необхідна наполеглива праця батьків і непереборне бажання дитини стати на ноги. Олежко один з тих діточок, який щодня займається, у нього є спеціальний велосипед і він вже потроху вчиться на ньому їздити. Хлопчик регуляр

о робить фізкультурні вправи на ортопедичній стінці, відвідує індивідуальні уроки, вчиться писати та читати, щоб не відставати від своїх друзів-однолітків.

Попри все лікування, на Олега чекає ще декілька операцій на ногах та реабілітаційні курси. Є надія що Олежко почне сам ходити. Для цього батькам хлопчика необхідна значна фінансова підтримка. Допоможіть маленькому хлопчику в боротьбі за рух!

Якщо нам вдасться реалізувати цей проєкт і ми назбираємо достатньо грошей, ми допоможемо хлопчику пройти необхідне лікування та ще один курс реабілітації. Можливо, після нього, дитина зможе ходити. А це – гарантія яскравого дитинства! Далі - повноцінне життя!

Ім’я: Коробенюк Олег Миколайович, 8 років

Місто: Шепетівка

Діагноз: ДЦП