Саша мріє встати з інвалідного візка

У неї небесного кольору очі та чарівна посмішка - від мами.Носик, вушка і цілеспрямований погляд - від тата.Олександра друга дитина в сім'ї з різницею в 18 років!Дитина, народжена серцем раніше, ніж зачата.Маля з'явилося на світ на 33 тижні з високими показниками антитіл і білірубіну. Перенесла реанімацію і два переливання крові. Через кілька тижнів Сашуньку виписали як абсолютно здорову.У півроку на плановому огляді вперше проявився судомний синдром. І почалися митарства родини по лікарнях.

Слова приватного невролога прозвучали для мами як грім серед ясного неба: "я не знаю, чому Вам не говорять це ваші лікарі, але я вважаю, що Ви повинні знати про це. У дитини формується ДЦП".
У рік маля не вміла ні сидіти, ні повзати, ні хапати іграшки, ні навіть просто спати на боці ...
А місцевий невролог, не відаючи про те, що слова можуть шмагати болючіше за батоги, глибоко ранячи, назвав Сашеньку «рослиною».
Попри все, завдяки любові й наполегливості батьків, за допомогою компетентних реабілітологів і небайдужих людей, пройшовши понад 40 курсів реабілітації та докладаючи великої щоденної праці, Олександра досягла приголомшливих результатів.

Зараз у дівчинки живий розвинений інтелект. Вона дуже комунікабельна, життєрадісна, з почуттям гумору людинка і цим притягує до себе оточуючих. Саша вчиться у другому класі загальноосвітньої школи разом з усіма дітьми. Писати вона ще не може, але відмінно виконує всі завдання на планшеті. Малятко чудово справляється з математикою, любить природознавство, англійську і заняття на комп'ютері. І дуже щаслива, що у неї з'явилися друзі, які тепло до неї відносяться.

Але Сашу погано слухаються ручки та ніжки, і мова не завжди зрозуміла стороннім, і перші самостійні кроки ще попереду. Щоб отримати нові навички та не розгубити те, що вже напрацьовано за вісім років, Сашуні потрібні постійні курси реабілітації. Боротьба з ДЦП - це як забіг на довгу дистанцію, коли взявши старт, вже не маєш права зупинятися, як би не було важко, тільки вперед. Інакше вся праця піде нанівець. Чого допустити просто не можливо.

Батьки Сашеньки благають:
«Ми звертаємося до вас за допомогою і віримо в вашу підтримку, і в те, що все у нас вийде! Будь ласка, допоможіть поставити на ніжки Сашуньку. Щоб наша улюблена крихітка змогла бігати, грати, базікати і сміятися разом з іншими дітками. Щоб ніколи в житті вона не відчувала себе ізгоєм, чи не була самотня і чимось обмежена... Час - наш ворог! Він біжить без вороття... І чим старше стає дитина, тим менше шансів її зцілити! Для нас, батьків, самостійно зібрати необхідну суму просто не реально. Ви - наша надія на те, що Сашуня вже в якнайближчому майбутньому зможе ходити самостійно! Ми так мріємо про це! "

ПІБ: Рябушенко Олександра Ігорівна, 26.10.2009 р.

Місто: Луганськ

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез та змішана форма гіперкінезів.