Сашенці дуже боляче, допоможіть!

Я сама виховую двох дівчаток, двійнят, їм по 7 рочків. Це була довгоочікувана вагітність, але так склалося, що дівчатка з'явилися на світ на 31 тижні вагітності. Внаслідок передчасних і важких пологів дітки народилися у вкрай важкому стані і почалася боротьба за їхнє існування. Дівчатка народилися з вродженою пневмонією, 5 днів вони були на апараті штучної вентиляції легенів, потім їм діагностували перенесений набряк головного мозку і внутрішньошлуночковий крововилив (в Даши 1 ст., у Саши 2-3 ст.). Ніхто не давав відповідь, чи виживуть дівчатка.

Я сама виховую двох дівчаток, двійнят, їм по 7 рочків. Це була довгоочікувана вагітність, але так склалося, що дівчатка з'явилися на світ на 31 тижні вагітності. Внаслідок передчасних і важких пологів дітки народилися у вкрай важкому стані і почалася боротьба за їхнє існування. Дівчатка народилися з вродженою пневмонією, 5 днів вони були на апараті штучної вентиляції легенів, потім їм діагностували перенесений набряк головного мозку і внутрішньошлуночковий крововилив (в Даши 1 ст., у Саши 2-3 ст.). Ніхто не давав відповідь, чи виживуть дівчатка.

Відповідь була одна: стан дітей стабільно важкий. Потім нас перевели з реанімації у відділення патології новонароджених. Були такі моменти, коли Сашенька лежала, і раптом ставала баклажанового кольору, головне було не пропустити цей момент і повернути дівчинку до життя, згодом нас навчили, як із цим справлятися. Страх, що дитина перестане дихати, пропав десь після року, хоча до цих пір моторошно, коли вона за всю ніч не прокидається.

Батько дітей покинув нас, коли дітям ще й року не було, з тих пір я самостійно долаю всі перешкоди на шляху до їх одужання. Слава Богу, одна дівчинка практично здорова, а от друга хворіє, її звуть Олександра. У дівчинки ДЦП (спастичний тетрапарез), вроджена вада розвитку головного мозку, епісиндром, вивих і підвивих тазостегнових суглобів, часткова атрофія зорового нерва. Сашенька фізично дуже слабка, вона не стоїть, не сидить, головку тримає невпевнено. Зате розумово дівчинка за останній рік почала дуже добре розвиватися. Після останнього курсу реабілітації в Борисполі Сашенька почала сидіти "по-турецьки" до 3 хвилин. Для когось це небагато, а я радію мінімальним зрушенням, адже це дуже важко весь час лежати. До 2016 року ми пройшли 7 реабілітацій. Це дуже маленька дівчинка (в свої 7 років дівчинка важить всього 12 кг), але вона дуже сильна.

У фізичному плані ми робимо все, щоб Сашеньку поставити на ноги. Крім реабілітацій, три рази на тиждень до нас приходить інструктор з ЛФК, котрий годину займається з дитиною, а ось в дні, коли його немає, я сама займаюся з Сашенькою і бачу, що результат є. Хочеться допомогти дочці в плані розумового розвитку. Уже рік, відколи я дізналася про Центр стимуляції мозку, там допомагають таким дітям, але фінансово це для мене непідйомна сума. Самостійно, не працюючи, дуже важко зібрати кошти на лікування. Допоможіть!

ПІБ: Колотій Олександра Миколаївна, 05.10.2010 р.

Місто: Бровари, Київська обл.

Діагноз: ВВР головного мозку, ДЦП (подвійна геміплегія, спастичний тетрапарез), епісиндром, вивих та підвивих кульшових суглобів, часткова атрофія зорових нервів