Сенсори – незамінні рятівники в лікуванні

14-річна Аріна вже півтора року бореться з цукровим діабетом І типу. З моменту отримання діагнозу її життя повністю змінилося: пройшовши важкий період реабілітації, дівчинці довелося пройти щось в рази болючіше – усвідомлення, що цей діагноз назавжди та з цим потрібно навчитися жити.

Для їхньої невеликої родини це було абсолютно новим: було багато незрозумілого, багато чого вони спочатку робили неправильно й отримували високі рівні цукру. Аби уникнути страшних ускладнень, дівчинці необхідний постійний контроль рівня цукру: до їжі, на піку роботи інсуліну та після його відпрацювання – це щонайменше девʼять проколів глюкометра на день та ще двічі вночі. Це дуже виснажує, це болісно, а крім них, ще потрібно колоти інсуліни, адже організм Аріни від них залежний.

Найменші похибки чи необачність у підрахунку зʼїденого та необхідної дози препаратів обертаються для дівчинки небезпечними рівнями цукру, і кожен стрибок завдає тяжкого удару її тілу. Тому вона вкрай потребує сенсорів безперервного моніторингу рівня цукру. Родина раніше ними користувалася, і за той час вони стали незамінними рятівниками. Проте, на жаль, для сімʼї, де мама виховує доньку самотужки, вони поза зоною досяжності. Допоможіть Аріні в її тяжкому бою!