Шанс ходити для Микити. 3

Коли життя почалася з діагнозу "ураження нервової системи", а в рік підписали вирок: "ДЦП", ціна кожної придбаної навички – довга боротьба. Щоденні масажі і гімнастика, кілька разів на рік реабілітаційні центри – шлях через біль і тяжка праця. Потрібна невичерпна енергія, віра в себе і в дитину, а ще – гроші. Багато грошей...

На ті ж заняття з реабілітологами та клініки, на спеціальні тренажери та ліки. На життя, врешті-решт, тому що за постійним доглядом за дитиною та заняттями у мами немає можливості працювати, і весь тягар матеріального забезпечення сім'ї лягає на тата, дідуся, бабусю. І щастя, якщо вони є!

Про недбалість лікарів від мами Микити ми чули багато, проте, діагноз хлопчика – назавжди, і для повноцінного життя Микиті потрібні постійні курси реабілітації, спеціальний комплекс вправ та позитивні емоції, які вкрай треба для його і без того не безтурботного дитинства.

Тільки на УББ було двічі реалізовано проєкти допомоги Микитці. До цього – збори на ліки на курси реабілітації небайдужими людьми та благодійними фондами. Хлопчик хоче навчитися грати футбол, кататись на велосипеді та роликах, і купувати з друзями в сусідньому магазині морозиво та тістечка…

З ДЦП можна жити. Але як? Неможливо без сліз та болю в душі дивитися на дитину, яка не може бігати і гратися з іншими дітьми. Яка розуміє, що не така як інші… Щоб мати позитивну динаміку в лікуванні ДЦП, курси необхідно проходити постійно. Для мами, яка виховує хлопчика сама, це вкрай важко. Ми віримо і не опускаємо рук, що Микитці потрібно допомогти, і він на правильному шляху до одужання. Звертаємося до всіх небайдужих за допомогою та щиро сподівається на людське розуміння та підтримку вкотре допомогти Микитці Дончуку.

Раніше на УББ ми вже збирали кошти на лікування Микити. Переглянути попередні проєкти Ви можете за посиланням.

ПІБ: Дончук Микита Ігорович, 15.04.2006 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, дискінетична форма, когнітивні розлади, недорозвинення мовлення ІІ-ІІІ рівня, дизартрія