Ще не пізно, я ходитиму!

В Андрійка дитячий церебральний параліч (ДЦП), але народився він здоровою дитиною. Так-так, таке буває! У три місяці у малюка раптом піднялася температура. Дитину як підмінили, він став млявий, відмовився від грудей, здавалося, життя покидає маленьке тільце. Андрійко буквально горів протягом чотирьох місяців! Що тільки йому не робили: крапельниці, уколи, складні процедури, з лікарні до лікарні перевозили хворе немовля, намагаючись визначитися з діагнозом! За цей час дитина 4 рази в критичному стані потрапляла до реанімації. Хлопчик дивом вижив. Але наслідки гострого менінгоенцефаліту виявилися страшними.

У 2014 році дворічному Андрійкові дали інвалідність. Практично одночасно з цим у його рідне місто прийшла біда – почалася війна. Мама хлопчика згадує: "Все всюди гриміло, лікарі нас не могли відправити на реабілітацію, оскільки дороги були розбиті, поїзди, автобуси не їздили. Всі рейси були скасовані. І про нас забули на цілий рік". Цього ж року автомобільна аварія забрала у Андрійка тата... Мама залишилася без підтримки з двома дітьми на руках, один з яких навіть голову не тримав. Але як би не було важко, їм треба виживати! І за будь-яких умов ставити сина на ноги.

Центр медичної реабілітації дітей-інвалідів "Апіс-Меліфіка" подарував надію – хлопчик дуже перспективний! За вже пройдені три курсу реабілітації Андрюша досяг колосальних успіхів, став краще сидіти, вправи практично всі виконує сам, сам встає на ноги і стоїть близько хвилини, у його мові з'явилося більше звуків, схожих на слова. Дитина бореться з хворобою і дуже старається.

Мама ділиться: "У Андрійка є всі шанси почати ходити ніжками, самостійно їсти, говорити, і ручки його можуть почати слухатися, але для цього потрібні гроші на численні реабілітації, ми готові весь час бути в дорозі, лікуватися, адже Андрійко так хоче бігати, любить "грати" футбол із моєю підтримкою, малювати, але, на жаль, тіло його не слухає. Поки Андрюша маленький, його ще можна поставити на ноги, потім буде пізно...".

У січні Центр реабілітації чекає дитину на черговий курс лікування. Найближча мета Андрійка – до літа 2018 роки зробити свої перші самостійні кроки. Підтримайте, малюка!

ПІБ: Саган Андрій Юрійович, 30.10.2012 р.

Місто: Красний Лиман, Донецька обл.

Діагноз: ДЦП, дискінетична форма, загальний недорозвиток мовлення, затримка психічного розвитку, затримка фізичного розвитку соматичного ґенезу, підвивих головки правого стегна