Що з моїм сином? 2

"Що не так із моїм сином?", – це запитання не сходило з уст мами Максима упродовж 2 місяців після народження сина. Хлопчик народився шляхом кесаревого, потім його одразу ж забрали до реанімації, діагностувавши внутрішньоутробну гіпоксію. Максим був у медикаментозному сні, а лікарі не могли пояснити мамі, що ж не так із її новонародженим хлопчиком.

"Що не так із моїм сином?", – це запитання не сходило з уст мами Максима упродовж 2 місяців після народження сина. Хлопчик народився шляхом кесаревого, потім його одразу ж забрали до реанімації, діагностувавши внутрішньоутробну гіпоксію. Максим був у медикаментозному сні, а лікарі не могли пояснити мамі, що ж не так із її новонародженим хлопчиком.

Після 2 важких місяців у лікарні малюка з мамою виписали додому, проте жодних рекомендацій і порад, що робити з сином, не дали. Час ішов, Максим підростав, проте мама розуміла: з ним щось не так. Адже його старша сестричка була значно активнішою і краще розвивалася, ніж молодший братик. Мама вирішила звернутися до приватної клініки, тут йому встановили правильний діагноз – ДЦП, спастичний тетрапарез, ЗПМР – і тут почалося активне лікування Максима.

За майже 5 років хлопчик пройшов безліч курсів реабілітацій по всій Україні. Після такого інтенсивного лікування і результати з’являються швидше. Хлопчик почав намагатися самостійно сісти, кликати маму, брати іграшки до рук. Зараз Максим став набагато емоційнішим, тепер він розуміє, що він нього хочуть, у нього покращилася координація, рухи стали свідомішими і чіткими.

Ми закликаємо всіх знову підтримати нашого підопічного! Адже лікування хлопчика треба продовжувати. Зараз ми відкриваємо збір коштів на новий курс реабілітації для Максима у центрі “Пріоритет” у Києві. Підтримайте нас! Попереду ще стільки нового!

ПІБ: Тютюнник Максим Олександрович, 04.09.2013 р.

Місто: Миколаїв

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез, ЗПМР, судомний синдром медикаментозна ремісія 2 роки