Щоб не втратити дитинство

Катерина – активна, творча дівчинка, яка любить ліпити з пластиліну, гасати на велосипеді та гратися з братиком. Діти між собою дуже схожі – вони двійнята і хороші друзі. Та все ж Катерина має одну надзвичайно важливу відмінність. На відміну від братика, дівчинка має невиліковну хворобу. Коли Каті було трохи менше ніж чотири роки, лікарі діагностували в неї цукровий діабет 1 типу.

Дитина почувала себе мляво, пила дуже багато води та сильно схудла. Звернувшись до лікарів, родина отримала тяжкий діагноз та напрямок на госпіталізацію. Два тижні, проведені в лікарні, були справжнім пеклом. В перший день у дівчинки брали кров з пальчика кожні три години, а вона розривалася плачем та криками у мами на руках. Вона ховала свої рученята мамі за пазуху, адже не розуміла, чому їй роблять боляче. Що важче, в лікарні мати була з обома дітьми. Хоч, на щастя, хлопчик виявився здоровим, піклуватися про обох двійнят було непосильно важко.

Та разом, рука в руку, родина навчилася справлятися з недугою: рахувати хлібні одиниці, колоти інсулін, виявляти ознаки високого та низького цукру. Мама не полишає дітей в школі, щоб контролювати стан донечки – вона ще не може робите це сама, а часті гіпоглікемії вимагають постійного контролю.

Та замість наляканих материних очей та постійних проколів пальців спостерігати за глюкозою можуть допомогти сенсори безперервного моніторингу рівня цукру. Ці рятівні пристрої, на жаль, для родини надто дорогі: працює в ній лише тато, мама доглядає за дітьми. На одну його зарплату важко купувати по два необхідних сенсори на місяць. Допоможіть Катерині не втратити своє дитинство через хворобу.