Щоб не втратити радість дитинства

Аріна народилася на 38 тижні вагітності її мами. Розвивалася і зростала відносно здоровою й активною, та сильна пневмонія у трирічному віці відбилася ускладненнями підшлункової залози, алергічною реакцією на всі пилкові рослини та постійним ацетонемічним синдромом. Лікарні та крапельниці стали невід’ємним способом життя родини.

І ось коли Аріні було 11, лікарі ставлять дівчинці діагноз, яким став шоком для всієї родини, – цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний). Дві доби мама не відходила від дверей реанімації. Рятували лише цілодобові крапельниці й надія на краще. Згодом стан дівчинки таки вдалося стабілізувати, й Аріна потроху почала пристосовуватися до нового способу життя. Постійні вимірювання цукру й ін’єкції інсуліну, дієта й обмеження – це виклик для дитини.

Але мала не здається й мужньо приймає його щодня. Аріна намагається жити повним життям, як і її однолітки: старанно навчається у восьмому класі, займається танцями та має багато друзів. Вже другий рік поспіль з мамою вони їздять на реабілітацію у Трускавець, де процедури та цілюща вода трохи покращують її стан.

Аріні дуже важливо дотримуватися дієти та слідкувати за рівнем цукру в крові. Для цього потрібні сенсори цілодобового моніторингу цукру, щоб відстежувати та попереджати гіпоглікемію – небезпечно низький рівень цукру в крові, що в найгіршому випадку може закінчитися комою. Та для родини ціни на цей рятівний пристрій просто непідйомні: в родині працює лише тато, адже мама має інвалідність третьої групи, після ДТП, малорухлива. Заробітної плати тата геть недостатньо для того, щоб забезпечити сім’ю всім необхідним. Допоможіть Аріні не втратити яскраві роки життя тяжкій недузі!