Щоб почути тупіт ніжок. 2

Малюк Микита народився 27 липня 2016 року. Дитина – бажана і довгоочікувана. Батьки пройшли довгий і виснажливий шлях, щоб нарешті побачити дві заповітні смужки в тесті. Щастю родини не було меж! Однак випробування тільки починалися. На 19 тижні була загроза втрати вагітності, термінова операція, збереження. До пологів мама з лікарні вже не вийшла. Було страшно і важко, але жінку не покидала надія, що зовсім скоро все закінчиться, і маленька рідна крихітка, що сопе, припаде до грудей. 

Синочок з'явився на світ на 36-му тижні шляхом екстреного кесаревого розтину. Через пару годин стало зрозуміло, що зі здоров'ям хлопчика щось не так, він був дуже слабким, у нього був відсутній смоктальний рефлекс, ручки і ніжки непорушно висіли. Діагнози посипалися, як з рогу достатку. Здавалося, що гірше вже бути не може. Місяць у лікарні, маса ліків у 2200-грамове тільце. Малюк не плакав, а просто тихенько лежав, приймаючи чергову крапельницю чи вже звичний укол.
Великими зусиллями мами Микиту вдалося навчити ковтати. Це була перша перемога!

Малюка з мамою виписали додому. Але через 3 місяці Микита так і не почав тримати голівку, перевертатися, спиратися на ніжки, як це робили всі його однолітки. Пролунав діагноз – СМА – спінальна м'язова атрофія. Грозний вирок, що відбирає у дітей здатність рухатися, а потім і дихати. Страх, жах, відчай – складно передати словами весь спектр емоцій, що накрив батьків. На щастя, генетичний аналіз не підтвердив попередній діагноз. Однак неврологи наполегливо продовжували переписувати рядки діагнозів, включаючи СМА, і рекомендували мамі змиритися, що її дитя ніколи не зможе тримати голову, сидіти, ходити.

Але батьки не збирався миритися. Поставивши за мету будь-якими засобами витягнути сина з глибокої інвалідності, стали шукати можливості. Позаду три курси лікування в Китаї. В 1 рік і 1 місяць дитина вперше самостійно перекинулася! Зараз хлопчик впевнено тримає голову, сидить, повзає, починає ходити. Став емоційно активним, часто посміхається. Складно повірити, що три роки тому дитині не давали шансів, він був безнадійним, а зараз фізичні здібності досягли задовільного стану. Ось тільки перші слова "мама", "так", "дай" все ще не даються. За підтримки донорів УББ Микита в травні пройшов курс реабілітації в центрі "Пріоритет". Дитина почала розуміти звернену до нього мову, з'явилися звуконаслідування. Малюк показує приголомшливі результати! Для їх закріплення і розвитку курси повинні бути планомірними і регулярними. Наступна реабілітація в жовтні. Допоможіть Микиті дотягнутися до мети!

Раніше на УББ ми вже збирали кошти на лікування Микити. Переглянути попередній проєкт Ви можете за посиланням.

ПІБ: Лямзін Микита Євгенович, 27.07.2016 р.

Місто: с. Велика Чернігівка, Луганська обл.

Діагноз: синдром рухових розладів у вигляді млявого тетрапареза