Шлях до мрії. 4

У лютому Сашкові виповнилося 8 років. Як одна мить, пролетіли ці роки, ймовірно, тому що сім'я хлопчика постійно з ним працює, безперервно в пошуках чогось нового, в боязні не встигнути. Все це почалося з моменту народження. В результаті складних пологів Саша отримав асфіксію тяжкого ступеня. В 1 рік лікарі поставили йому діагноз ДЦП. Але батьки не опускаючи рук, часом просто падаючи з утоми, намагаються поставити сина на ноги. Возять на реабілітації, займаються вдома, пробують нові методики. Вони впевнені, що з крапель складається океан, а з маленьких кроків велике майбутнє.

Сашуля все такий же веселун, тільки набагато свідоміший, він так само любить жарти, мультики, спілкування, заняття і більше новенького. Хоча "понити" теж не проти, щоб привернути увагу, коли чогось хочеться...

Хлопчик за цей рік навчився активно пересуватися в ходунках по квартирі, і йому це дуже подобається. Ще півроку тому Саша не міг від мами далеко відійти, відбивав їй ноги своїми ходунками і господарював в кухонних ящиках. А зараз він вже сміливо подорожує по кімнатах, і це вселяє в нього впевненість у своїх силах, розвиває почуття самостійності і незалежності. Сашко навчився плавати в басейні із допомогою надувного кола і затримувати дихання під водою. Він починає потроху відчувати своє тіло, щоб правильно керувати ним. Уже сам стає "на карачки", на колінах сидить набагато довше, ніж раніше, намагається гратися, як звичайна дитина. Хлопчик небагатослівний, але якщо говорить, то по справі. Він усе розуміє і вміє одним поглядом сказати мамі, що йому потрібно.

Зараз Саші дуже потрібно потрапити на реабілітацію. Вона необхідна йому, як повітря, щоб підтримати форму і здобувати нові навички. Пройдено вже немало, досягнуто багато, але попереду ще довга дорога. Допоможіть Саші потрапити на чергову реабілітацію на шляху до його мрії.