Сім'ю Насті спіткало лихо
Сім'ю Насті спіткало лихо
Завершений

Сім'ю Насті спіткало лихо

Проєкт здійснює
Розпочато: 11.02.2015
Тернопільська область
Завершений
Всього зібрано
14235,0 грн.
Зібрано у відсотках
100%
Потрібно
14235,00 грн.

"Коли з'явилася на світ моя донечка Анастасія, нашу сім'ю спіткало лихо. Дитина народилася з обвиттям шиї пуповиною. До року лікарі поставили страшний діагноз – ДЦП, мікроцефалія. Почалися довгі роки боротьби за дитину та її здоров’я, коли всі лікарі та знайомі не бачили перспективи вилікуватися і казали про це мені. Та я впевнена, що ДЦП – ще не вирок, і боролася за донечку далі. І борюся щодня. Допоможіть мені у цій нелегкій боротьбі!"

"Коли з'явилася на світ моя донечка Анастасія, нашу сім'ю спіткало лихо. Дитина народилася з обвиттям шиї пуповиною. До року лікарі поставили страшний діагноз – ДЦП, мікроцефалія. Почалися довгі роки боротьби за дитину та її здоров’я, коли всі лікарі та знайомі не бачили перспективи вилікуватися і казали про це мені. Та я впевнена, що ДЦП – ще не вирок, і боролася за донечку далі. І борюся щодня. Допоможіть мені у цій нелегкій боротьбі!"

Почалися нескінченні поїздки до неврологічних лікарень, довелося застосувати всі дозволені види масажу. До року Настя пройшла стаціонарне лікування в "Охматдиті", але всі зусилля не залишилися марними – здоров’я дитини поліпшилося. У віці одного року дівчинка почала тримати голову, ходити почала лише у 5 років. Протягом 2009-2010 років перенесла дві операції по Ульзібату. Зусиллям волі поступово починала ходити та вимовляти слова, спочатку просто співати звуки. Почала висловлювати свої бажання за допомогою 2-3 слів, міміки, жестів, інтонацій.

ДЦП – це випробування не тільки для моєї дитини, а й для всіх оточуючих. Хвороба перед усіма ставить питання "Як жити далі?", тільки для Насті – фізично, а для інших – морально. Невідомо, що страшніше.

Інколи для того, щоб врятувати людське життя чи допомогти дитині розвиватися, ходити, потрібна лише допомога. Зараз єдиною рятівною соломинкою, за яку може схопитися рука моєї донечки, це лікарі Київського Центру стимулювання роботи головного мозку. Саме вони можуть дати дитині надію на сьогодні і щасливе завтра.

Просити важко! Допомагати легко!

 

ПІБ: Костишин Анастасія Русланівна, 21.02.2002 р.

Місто: Тернопільська область

Діагноз: ДЦП, мікроцефалія, подвійна спастична геміплегія, важкий перебіг

ID: 1332
Підтримали
Володимир Т.
03.05.2015 00:20
996,00 грн.
Благодійна допомога
02.05.2015 19:49
19,00 грн.
Людмила Богданівна
01.05.2015 22:32
50,00 грн.
Благодійна допомога
01.05.2015 16:37
100,00 грн.
Елена Енина
30.04.2015 19:37
5,00 грн.
Усі донори

Зроблено - звіти готові,
проєкт завершено.

Спасибі вам за вашу підтримку!

Зроблено - звіти готові

Схожі проєкти
Владик хоче бути самостійним. 2
Підтримати
Здоров'я
Владик хоче бути самостійним. 2
Дитинство маленького Владика непросте, не кожен дорослий зміг би так… На жаль, після народження Владик з…
Артем мріє перемогти епілепсію і вільно дихати. 2
Підтримати
Здоров'я
Артем мріє перемогти епілепсію і вільно дихати. 2
До 9 місяців Артем був здоровою дитиною, але з годом у нього стався перший напад, який тривав одну годин…
Повноцінне життя для Миколи
Підтримати
Здоров'я
Повноцінне життя для Миколи
В Миколи присутнє ураження звукосприймального апарату – приглухуватість 1 ступеня. Єдиний спосіб забезпе…
Хай працює лабораторія життя!
Підтримати
Здоров'я
Хай працює лабораторія життя!
Для порятунку нового життя все повинно бути готове завчасно!
Показати всі