Сім'ю Насті спіткало лихо
Сім'ю Насті спіткало лихо
Завершений

Сім'ю Насті спіткало лихо

Проект здійснює
Розпочато: 11.02.2015
Тернопільська область
Завершений
Всього зібрано
14235,0 грн.
Зібрано у відсотках
100%
Потрібно
14235,00 грн.
Опублікувати на Facebook Опублікувати у Telegram
Опублікувати на Facebook Опублікувати у Telegram

"Коли з'явилася на світ моя донечка Анастасія, нашу сім'ю спіткало лихо. Дитина народилася з обвиттям шиї пуповиною. До року лікарі поставили страшний діагноз – ДЦП, мікроцефалія. Почалися довгі роки боротьби за дитину та її здоров’я, коли всі лікарі та знайомі не бачили перспективи вилікуватися і казали про це мені. Та я впевнена, що ДЦП – ще не вирок, і боролася за донечку далі. І борюся щодня. Допоможіть мені у цій нелегкій боротьбі!"

"Коли з'явилася на світ моя донечка Анастасія, нашу сім'ю спіткало лихо. Дитина народилася з обвиттям шиї пуповиною. До року лікарі поставили страшний діагноз – ДЦП, мікроцефалія. Почалися довгі роки боротьби за дитину та її здоров’я, коли всі лікарі та знайомі не бачили перспективи вилікуватися і казали про це мені. Та я впевнена, що ДЦП – ще не вирок, і боролася за донечку далі. І борюся щодня. Допоможіть мені у цій нелегкій боротьбі!"

Почалися нескінченні поїздки до неврологічних лікарень, довелося застосувати всі дозволені види масажу. До року Настя пройшла стаціонарне лікування в "Охматдиті", але всі зусилля не залишилися марними – здоров’я дитини поліпшилося. У віці одного року дівчинка почала тримати голову, ходити почала лише у 5 років. Протягом 2009-2010 років перенесла дві операції по Ульзібату. Зусиллям волі поступово починала ходити та вимовляти слова, спочатку просто співати звуки. Почала висловлювати свої бажання за допомогою 2-3 слів, міміки, жестів, інтонацій.

ДЦП – це випробування не тільки для моєї дитини, а й для всіх оточуючих. Хвороба перед усіма ставить питання "Як жити далі?", тільки для Насті – фізично, а для інших – морально. Невідомо, що страшніше.

Інколи для того, щоб врятувати людське життя чи допомогти дитині розвиватися, ходити, потрібна лише допомога. Зараз єдиною рятівною соломинкою, за яку може схопитися рука моєї донечки, це лікарі Київського Центру стимулювання роботи головного мозку. Саме вони можуть дати дитині надію на сьогодні і щасливе завтра.

Просити важко! Допомагати легко!

 

ПІБ: Костишин Анастасія Русланівна, 21.02.2002 р.

Місто: Тернопільська область

Діагноз: ДЦП, мікроцефалія, подвійна спастична геміплегія, важкий перебіг

ID: 1332
Підтримали
Володимир Т.
03.05.2015 00:20
996,00 грн.
Благодійна допомога
02.05.2015 19:49
19,00 грн.
Людмила Богданівна
01.05.2015 22:32
50,00 грн.
Благодійна допомога
01.05.2015 16:37
100,00 грн.
Елена Енина
30.04.2015 19:37
5,00 грн.
Усі донори

Зроблено - звіти готові,
проект завершено.

Спасибі вам за вашу підтримку!

Зроблено - звіти готові

Допомогти може кожен

Допомогти простіше, ніж ви думаєте. Створіть власну кампанію збору коштів та діліться з друзями.
Разом ми швидше збираємо гроші!

Створити кампанію
Схожі проекти
Сила маленького Сашка підніме його на ніжки
Підтримати
Здоров'я
Сила маленького Сашка підніме його на ніжки
2 червня 2017 року, через 15 років спільного життя, в сім'ї Лапіних з'явився довгоочікуваний синочок Саш…
Нарешті я зможу чути!
Підтримати
Здоров'я
Нарешті я зможу чути!
Аніта та її батьки проживають у селищі Узин Київської області. Коли почалася війна, дівчинка почала пога…
Найбільший стимул жити – донечка
Підтримати
Здоров'я
Найбільший стимул жити – донечка
"Сказати, що я розгублена – не сказати нічого", – пише нам Таня, якій лиш тепер, у 35 років, поставили в…
Допоможіть вільно дихати! 2
Підтримати
Здоров'я
Допоможіть вільно дихати! 2
Діана хворіє з народження, щороку вона потрапляла до лікарні із запаленням легенів, але діагноз муковісц…
Показати всі