Спазмується навіть серце

Мишкові 18. Кожен прожитий рік – напруження, подолання, радість! Міша народився з тяжкою формою ДЦП. З того моменту все і закрутилося. Масажі, ЛФК, реабілітаційні центри… все життя мами Олександри – навколо. Специфіка в том, що при тяжкому ДЦП реабілітацію переривати не можна, без спеціальних вправ параліч заковує все тіло. "Спазмуються не лише руки та ноги, а навіть серце – адже це також м’яз", – каже мама.

Послабити міцну хватку хвороби допомагають спеціальні вправи. Коли Міша їде до реабілітаційного центру, з ним працюють масажисти та інструктори ЛФК, хлопець займається на тренажерах та в басейні. Так м’язам допомагають розслабитися, а потім навчають їх рухатися правильно. Підбирають нову програму вправ для занять вдома. Результату вистачає приблизно на півроку.

Міша вже досить великий, і мама просто фізично не в змозі впоратися з усіма необхідними вправами. Роблять, як можуть, втім з кожним місяцем потреба в допомозі фахівців стає все очевиднішою. Сьогодні мама Олександра знову прохає про допомогу. Для Мишка реабілітація – це не просто так. Це – важка праця. Втім хлопець звик. Втомлюється, сердиться, роздратовується… а потім радіє, досягаючи чергового результату. Дуже хочеться бути самостійним. Дуже хочеться подорожувати. Мріється про все на світі. Проте навіть вилазка до міста, а тим більше поїздка до іншого міста в Україні – ціла пригода. Як же важко весь час бути залежним від мами! І Мишко знов і знов тренується, обливається потом, але йде ще та ще одну стометрівку. Мишко наполегливий. "Старайся – і все вийде", – підбадьорює хлопець своїх
друзів та себе самого.

Допоможіть Олександрі з сином поїхати на черговий курс реабілітації! Якість їх життя на наступні півроку вирішується зараз.

ПІБ: Щербаков Михайло Вікторович, 12.04.1999 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез