Справжнє диво для Михайлика: 2 етап зборів

Михайлик Прудников дуже полюбляє бігати. Але через ДЦП він не може цього робити сам. Мишко дуже старається, він хоче рухатись, але для цього лікарі радять складний курс реабілітації. Родина вже використала всі свої кошти. Михайлик народився раніше строку, і через помилку лікаря ледь не втратив свого життя ще до народження: матері Мишка робили Кесарів розтин, коли хлопчик вже майже перестав дихати. Михайлик провів у реанімації на апараті ШВЛ цілих 8 днів.

Страшний діагноз ДЦП Мишку поставили в півроку – відтоді почалася відчайдушна боротьба з цією хворобою, за кожен новий рух. Різні методики давали надію, але не давали результату. Хлопчик досі не може перевернутися на живіт і потягнутися до іграшки. Але батьки не втрачають надії. Мишко вже пройшов курси реабілітації практично в усіх профільних центрах України. Щодня тричі на день мама робить йому вправи Войта. Кожні 3 тижні вона оплачує йому курс масажу. Відвідування басейну з 2-х разів на тиждень лікарі радять збільшити до 6-ти. Адже саме після курсу аква-терапії в 1 рік і 3 місяці Мишко почав самостійно підінімати рученята вгору. Але, на жаль, у нашій країні батьки випробували вже всі методики, а от аква-терапія тут майже не представлена.

Лікарі порадили лікувати Мишка саме в Чорногорії – там окрім методики Войта та Бобат представлено найбільшу кількість видів аква-терапії. Після двох курсів в інституті Ігало Мишко почав дригати ніжками, так, як інші діти в 2-3 місяці. Лівою ручкою він вже може засунути собі пальчик до рота. Лікарі кажуть, що результат хороший, найголовніше – саме зараз зупинятися не можна. Але без стронньої допомоги не впоратись. Здоров'я дитини залежить від грошей – оплатити дорогу та необхідну реабілітацію. Тому батьки звернулися за допомогою на Українську Біржу Благодійності.

"Дуже прошу вас, допоможіть зробити маленьке диво – допомогти моїй дитині сісти, поповзти, а може навіть і ходити! Для більшості дітей це так просто, а Мишко про це може лише міряти. Адже він вже зрозумів, що життя – це рух. Коли я дивлюся йому в очі, я бачу, що він все розуміє, що в нього величезна жага до життя. Найбільше я, як і кожна мати, хочу бачити свого сина здоровим. Я знаю, що мій син зможе жити повноцінним життям, ми з чоловіком робимо для цього все можливе і навіть більше. Але і цього, на жаль, недостатньо, тож звертаємось до всіх – допоможіть подарувати нашій дитині можливість повзати, сидіти, ходити. Для вас це так просто. Проте для нашої родини це буде великою перемогою!"

ПІБ: Прудников Михайло Дмитрович Вік: 21.12.2012 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія (IV рівень за GMFCS). G80.1. Затримка психомовного розвитку