Справжнє диво для Михайлика. 4

Цей хлопчик народився раніше поставленого терміну, в день "кінця світу" – 21.12.12 року. Михайлик ледь вижив, кесарів робили тоді, як хлопчик уже майже перестав дихати. Батьки дуже раділи, що Мишко вижив, проте ввечері "кінець світу" певною мірою таки настав: малюк перестав дихати... Хлопчик провів 8 днів у реанімації на апараті штучної вентиляції легенів, і вижив! Проте якою ціною...

У Мишка – ДЦП, він хоче рухатись, але для цього лікарі радять складний курс реабілітації. Родина вже використала всі свої фінансові можливості, адже лікування хлопчика почалося відразу після того, як прозвучав цей діагноз. Хлопчик пройшов уже чимало курсів реабілітації в Україні, батьки випробували різні методики лікування, і навіть були в Чорногорії, адже там, окрім методики Войта та Бобат, представлено найбільше видів аква-терапії.

Після кількох курсів в Інституті Ігало Мишко почав дригати ніжками, лівою ручкою він вже може засунути собі пальчик до рота. Але найбільша перемога – Михайлик вже може самостійно перевернутися на живіт і повзати "по-пластунськи". Лікарі кажуть, що результат хороший, найголовніше – не зупинятися. Саме тому ми відкриваємо збір на черговий курс лікування в Інституті Ігало.

"Дуже прошу вас, допоможіть Мишкові перемогти недугу! Для більшості дітей бігати – так просто, як дихати, а Мишко про це може лише мріяти. Адже він вже зрозумів, що життя – це рух, але поки не може зробити таку просту для інших дітей річ – обійняти маму, побігти до тата. Коли я дивлюся йому в очі, я бачу, що він усе розуміє, у нього величезна жага до життя. Найбільше я, як і кожна мати, хочу побачити свого сина здоровим!", – пише мама хлопчика.

Раніше на УББ ми вже збирали кошти Михайликові. 

ПІБ: Прудников Михайло Дмитрович, 21.12.2012 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, спастична диплегія (IV рівень за GMFCS), G80.1, затримка психічного та мовленнєвого розвитку