Страждання Дениса можна полегшити. 3

Денис навчається у 2 класі. Хлопчик дуже любить кататися на велосипеді і, як кожна дитина, мріє про прості радощі без страху.

Денис з народження був життєрадісним, усміхненим та дуже активним хлопчиком. Але у 3 роки, після початку відвідування садочка, його стан почав різко змінюватися: зникла усмішка, з’явилася втома і стрімка втрата ваги. Спочатку мама думала, що це адаптація до садочка. Та одного дня Денис проспав майже весь день – що було зовсім нехарактерно для нього. Наступного дня хлопчик здав аналізи, і рівень цукру виявився в рази вищим за норму. Дитина вже була в критичному стані. Того ж дня Дениса госпіталізували та встановили діагноз "цукровий діабет 1 типу", тяжка форма. Це стало шоком для всієї родини – хвороба на все життя.

Вже 5 років хлопчик живе з цим діагнозом. Йому важко не лише фізично через постійні коливання цукру, а й психологічно – він хоче бути як усі діти: гратися, їсти смаколики, не жити за постійними обмеженнями та ін’єкціями.

З віком Денис почав соромитися своєї хвороби, хоча йому постійно потрібен контроль і допомога дорослого у критичних ситуаціях.

Щоденне життя хлопця – це постійні розрахунки їжі, ваги, корекція інсуліну та постійні зміни стану. Мама виховує Дениса сама. Працювати не має змоги, оскільки дитина сама не може контролювати цукор, вираховувати їжу та робити ін'єкції інсуліну від 5 до 10, а то і більше разів на добу. Вона завжди біля школи, адже Денис потребує контролю протягом усього дня. Діабет дуже нестабільний, і кожен день непередбачуваний. Саме тому для хлопчика життєво необхідним є безперервний моніторинг глюкози 24/7, який дозволяє вчасно реагувати на небезпечні стани та уникати ускладнень.

Денис мріє, аби винайшли ліки проти діабету, щоб забути про постійні уколи. А поки щиро сподівається на підтримку та допомогу, щоб полегшити йому щоденне життя.