Стреси від війни викликали хворобу. 2

Одинадцятирічний Максим завжди був активним, веселим та життєрадісним хлопчиком. Проте з початком повномасштабного вторгнення його родина була змушена пережити окупацію рідного села. Для дитини це стало важким психологічним випробуванням і сильним стресом. У Максима з’явилося багато страхів, він почав погано спати, а його поведінка помітно змінилася – хлопчик став млявим та менш активним.

Після деокупації родина намагалася повернутися до звичного життя. Але згодом Максим пережив ще одну важку подію – його батько військовий отримав важке поранення. Хлопчик дуже хвилювався за здоров’я та життя тата, що стало для нього черговим сильним емоційним потрясінням.

Через кілька місяців мама помітила, що Максим постійно відчуває втому, хоче спати та часто скаржиться на погане самопочуття. Не зволікаючи, вона викликала швидку допомогу. Після обстеження в лікарні родина дізналася, що у Максима діагностували цукровий діабет 1 типу.

Завдяки розпочатому лікуванню стан хлопчика покращився, проте захворювання потребує постійного контролю та довготривалої терапії. Згодом у Максима почав погіршуватися зір, а також з’явився невроз нав’язливих рухів. Лікарі призначили йому спеціальну дієту, відповідно до його віку, та постійну замісну інсулінотерапію.

Сьогодні Максим змушений суворо дотримуватися режиму харчування та регулярно контролювати рівень цукру в крові. Йому необхідні постійне лікування, інсулін та медичний нагляд.

Мама Максима самостійно виховує сина й не має можливості самотужки покривати всі витрати, пов’язані з його лікуванням та необхідними медичними засобами, зокрема сенсорами постійного моніторингу.

Тому родина звертається до всіх небайдужих людей із проханням про допомогу. Будь-яка підтримка стане для Максима важливою та допоможе йому отримувати необхідне лікування й жити повноцінним життям.