Сучасне обладнання рятує Мишка

Мишко народився здоровим хлопчиком у місті Одеса. Та через сімейні обставини родина переїхала у село до бабусі на Синельниківщині, Дніпропетровської області. Там хлопчик разом з братом пішов до школи.

Згодом почав вирувати ковід, пізніше розпочалася повномасштабна війна. Під час планового медичного огляду перед третім класом лікарі виявили у хлопця критично високий рівень цукру. Михайлика терміново направили до ендокринолога у Дніпро. Звісно, після прийому відразу госпіталізували. Лікарі дивувалися, що з такими показниками дитина прийшла самостійно, а не потрапила до реанімації.

Мишко був виснажений. Йому встановили діагноз – цукровий діабет 1 типу. Почалися аналізи, крапельниці, інсулін. Під кінець інтенсивного лікування хлопчик став жвавішим, почав краще почуватися і виглядати. Розпочалося нове життя... Друзі й родина підтримували хлопчика, вся сім'я вчилася жити по-іншому. На харчування йшла більша частина коштів, бо його треба було змінювати і слідкувати за ним. Батьки рахували хлібні одиниці, постійно проводили моніторинг цукру, безкінечно проколювали пальчики сину. Михайлик потроху почав набирати вагу.

На третьому році хвороби хлопець почав відмовлятися колоти пальці. Це боляче. Це виснажує. Підлітковий період ускладнює ситуацію та поведінку. У Михайла зʼявився внутрішній протест, почалися конфлікти, напружені стосунки.

Рідні допомогли батькам купити перший сенсор безперервного моніторингу цукру, і життя змінилося. З сенсором життя у Мишка стало легшим та простішим. Він перестав так нервувати, контролювати рівень глюкози стало легше, спокійніше стало всій сім'ї. У школі хлопець знову став активним, добре навчається, грає в шахи та футбол.

Проте Михайлу потрібна допомога з сенсорами моніторингу глюкози, щоб рахувати цукри завжди вчасно та без перерв. Батькам фінансово складно забезпечити Михайла таким необхідним моніторингом. Є надія на вашу допомогу хлопцю жити повноцінним життям!