Танець на колесах

Вони танцюють… Пурхають по паркету, рухаючи колеса… Ось вже 4 роки подружжя Кернічних танцюють спортивні бальні танці на візках, і вони – триразові Чемпіони України, чемпіони Кубка Континентів, Срібні призери чемпіонату світу, отримали звання майстрів спорту міжнародного класу. Щоб перемагати. У них є все – талант, краса, цілеспрямованість, жага до життя. Тренер, зал, але…  немає необхідного обладнання – танцювальних колясок. Легких, маневрених. Сидять – як туфелька на нозі у танцюриста.

Вони танцюють… Пурхають по паркету, рухаючи колеса… Ось вже 4 роки подружжя Кернічних танцюють спортивні бальні танці на візках, і вони – триразові Чемпіони України, чемпіони Кубка Континентів, Срібні призери чемпіонату світу, отримали звання майстрів спорту міжнародного класу. Щоб перемагати. У них є все – талант, краса, цілеспрямованість, жага до життя. Тренер, зал, але… немає необхідного обладнання – танцювальних колясок. Легких, маневрених. Сидять – як туфелька на нозі у танцюриста.

Зараз вони танцюють на важких і менш поворотких візках, і конкурувати зі спортсменами інших країн все важче… А так хочеться дарувати радість, підвищувати іншим інвалідам віру в себе, дарувати розуміння того, що життя триває, і воно прекрасне…

Сцену огорнула півтемрява, і лунали чарівні звуки вальсу, ніби вітаючи пару в елегантних костюмах, яка плавно ковзала по танцполу. Весь зал милувався відточеними і граціозними рухами витонченої дівчини і її мужнього партнера. Вони кружляли в танці, немов пара лебедів. Їхній виступ здавався нереальним, тому що партнери танцювали в інвалідних візках. Сніжана і Володимир Кернічні є чемпіонами України з вілчеардансу (спортивних бальних танців на візках).

Всі особисті перемоги Сніжани відбувалися всупереч всім прогнозам. Чарівна дівчинка-дюймовочка народилася 37 років тому у Сєвєродонецьку. Вона росла звичайною дитиною, поки в 7 місяців не захворіла. Після хвороби та операції ноги Сніжани відмовилися ходити. Ніхто не вірив, що це назавжди. Батьки намагалися зробити все можливе і неможливе, щоб донька відчула радість руху. Але з кожним роком надія танула.

Сім'я переїжджала з місця на місце. Сніжана разом з батьками, братом і сестрою жила в Магаданській, а потім у Тульській області. А в 15 років дівчину повезли в санаторій у Саки, де лікують пацієнтів з порушеннями опорно-рухової системи. Тут її близькі дізналися про Славкурорт, його лікувальних грязях і солоних озерах. На сімейній раді вирішили переїхати в Слов'янськ, головне, щоб Сніжані було добре. З тих пір вона живе по сусідству з солоними озерами.

У 20 років Сніжана народила дитину всупереч заборонам лікарів. Це її радість і перемога. Зараз Данилу вже 17 років.

А кілька років тому в її житті з'явився Володя. Вони познайомилися в Криму. Сніжана приїхала в Саки для участі в марафоні до дня молоді, а Володимир там лікувався в санаторії. Після ДТП він опинився в інвалідному візку. Тендітна краса Сніжани запала йому в душу. Знайомство закінчилося весіллям і його переїздом із Тернополя в Слов'янськ. Вони вже 8 років разом. На згадку про урочисту подію залишилися фотографії, на яких Сніжана в повітряному рожевому вбранні танцює з Володимиром.

Як і всі, вона хотіла отримати професію, влаштуватися на роботу. Тому закінчила Донбаський міжнародний університет техніки і менеджменту, де навчали інвалідів за дистанційною системою, і отримала спеціальність "економіка підприємства". І це не єдина її професія. При центрі реабілітації інвалідів у Києві Сніжана вивчилася на вишивальницю. У її чоловіка професія секретаря керівника, він добре розбирається в комп'ютерах, так і руки у нього майстерні. Ось тільки взяти на роботу людей з обмеженими фізичними можливостями ніхто не хоче. Фірмам і підприємствам простіше заплатити податок, ніж прийняти інваліда.

Бальні танці увірвалися в життя Сніжани раптово в 2005 році. Для конкурсу "Міс Слов'янськ" готували хореографічну постановку, у якій дівчата в інвалідних візках танцювали б із двома партнерами. Повороти, кружляння, ритм руху повністю захопили Сніжану. Вона стала шукати можливість танцювати. Дізналася, що в Артемівську є танц-клуб, де займаються інваліди. Сніжана почала їздити на заняття в сусіднє місто. Але те, що для звичайної людини просто, для інваліда у нашому суспільстві є складним. Траплялися водії, які не хотіли брати жінку в маршрутку, відмовлялися її везти. До болю прикро, коли замість розуміння до тебе ставляться як до вигнанця. Однак не даремно Сніжана долала перешкоди. Вже у 2005 році на чемпіонаті України зі спортивних бальних танців вона завоювала друге місце. Потім була перемога на кубку Євразії в Санкт-Петербурзі, де Сніжана зі своїм партнером стала другою. Ще одна перемога – титул "Міс краса без обмежень-2009".

До зустрічі зі Сніжаною Володя займався важкою атлетикою, а його інтерес до танців був суто аматорським. Але все змінилося. Ось уже кілька років вони тренуються як одна пара. У 2013 році вони перемогли на чемпіонаті світу зі спортивних бальних танців, взяли друге місце. Щоб активно займатися танцями потрібні гроші на танцювальні коляски, легкі, титанові, маневрені, на яких вони будуть перемагати. Вже влітку буде Чемпіонат України, на якому їм знову потрібно буде підтвердити свій статус і залишитися членами збірної України. На пенсію по інвалідності ці витрати неможливі, а знайти спонсорів зараз дуже складно. Добре хоч на тренування в Артемівськ їздити вже не потрібно. Заняття проводяться у Слов'янську, із їхнім тренером Оленою Харченко. "Бальні танці для мене – це прагнення до визнання. Я хочу показати таким людям як я, що можна жити повноцінним життям", - зізнається Сніжана. І це їй вдалося на всі сто відсотків. Вона стала матір'ю, дружиною і творчою особистістю. У цілеспрямованої людину мрії завжди збуваються. Вони так сподіваються, що ви зможете здійснити їхню мрію!

Цей проєкт було відмінено, зібрана сума становить 4 275 грн. Коштами розпорядилися згідно із ППП МБФ "УББ" та рішеннями Донорів проєкту.

ПІБ: Кернічна Сніжана Олексіївна, 01.04.1978 р.; Кернічний Володимир Ярославович, 13.07.1972 р.

Місто: Донецька область, Слов'янськ

Діагноз: парапарез нижніх кінцівок, Параплегія нижніх кінцівок, перелом. Залишкове явище після видалення пухлини гемоендонталіоми хребта, 11-12 грудні хребці заднього середостіння