Це не надовго, я скоро ходитиму! 2

Андрій Гуртовий завжди мріяв стати футболістом, він ріс міцною, спортивною, рухливою та життєрадісною дитиною. Хлопчик був витривалим, спритним, наполегливим і впевнено йшов до своєї мети. Але в результаті нещасного випадку його життя різко змінилося. У шість з половиною і сім років він двічі переніс важку травму, переломовивих шийного відділу хребта С1-С3 зі зміщенням. Лікарі не давали шансів на його життя. Андрію було проведено п'ять складних операцій на хребті. Він довгий час знаходився на ШВЛ. Зараз Андрій самостійно не стоїть, не ходить, переміщається в інвалідному візку.

Останні дві операції в лютому і березні 2018 року виявилися успішними, і відтоді розпочався період відновлення хлопця. Внаслідок своїх старань і завзятості Андрій домігся помітних успіхів. Завдяки постійним заняттям спостерігається позитивна динаміка: тіло Андрія зміцніло, хлопчик впевнено самостійно сидить, навчився самостійно їсти, руки і ноги стали більш рухомі і міцні, покращилося дихання, а це найголовніше. Фахівці дають всі шанси на відновлення завдяки правильній реабілітації. Але потрібно ще багато сил, терпіння, роботи над собою. Постійні тренування, курси реабілітації і особливо підтримка людей – ось те, що вселяє надію і дає сили продовжувати боротьбу!

Наступний курс реабілітації для Андрія призначений в Українському науково-дослідному інституті протезування, протезобудування та відновлення працездатності, вартість чотирьох місяців реабілітації становить 61 200 грн. Сім'я матеріально виснажена і таких грошей не має. Мама Андрійка – людина з інвалідністю, тата в хлопця немає.

Андрій найбільше в світі хоче повернутися до повноцінного життя, ходити до школи, грати в футбол. Мріє стати поліцейським. Коли на прогулянці діти у своїх батьків запитують, чому такий дорослий хлопчик на візку, Андрій не замислюючись каже їм: "Це не надовго, я скоро буду ходити!".

Підтримайте Андрія, будь ласка!