Цей мужній хлопчик хоче одужати. 2

"Мабуть, вперше за майже 8 років життя нашого сина ми раділи, що Микита не розуміє, що відбувається…", – каже мама Микити про війну і свого сина, який живе із ДЦП, спастичним тетрапарезом та епісиндромом. Хлопчик намагається самостійно утримувати голову, розуміє цифри і орієнтується у просторі. А ще він хоче бути здоровим, проте для цього йому потрібно постійно відвідувати реабілітаційні курси.

На жаль, постійний страх і хвилювання роблять свою справу – і стан хлопчика погіршується. Кожна сирена викликає у хлопчика крики і плач, а батьки натомість пояснюють, що все буде добре. Микита досі не розуміє, чому дорослі не сплять, постійно тримають біля себе речі найпершої потреби, кудись біжать і його сонного час від часу носять до авто. Він також не розуміє, чому в їх домі стільки незнайомих людей.

Родина Добровольських мешкає у Вінницькій області і весь цей час приймає у себе людей, які втікали чи постраждали від цієї страшної війни. Микита з мамою допомагають переселенцям і разом виготовляють свічки і передають їх у бункери та тим, кому вони потрібні, а тато хлопчика тим часом допомагає військовим і вивозить людей із небезпечних місць. Через війну батьки Микити залишилися без роботи та можливості забезпечувати і лікувати сина.

Друзі, цьому хлопчикові дуже потрібно на новий курс реабілітації, допоможіть йому туди потрапити!